Збройні сили України зруйнували всі мости через Сейм у Курській області. 16 серпня був перший, а 19-го стало відомо, що українські військові зруйнували третій і останній стаціонарний міст через річку Сейм у Глушківському районі, поблизу села Кариж. У Москві також підтвердили підрив мосту. За даними російських силовиків, руйнування цього мосту відрізало частину Глушківського району.
Аналітики кажуть, що знищення мостів через Сейм критично важливе для України, тому Москві буде важко постачати свої війська на південь від річки. Що кажуть на Заході, Голос Америки зібрав думки.
Це, мабуть, пригнічує тих, хто критикує планування та виконання збройних сил
Атаковані Україною мости є єдиним шляхом постачання та відступу, і тепер російські війська ризикують потрапити в оточення між річкою та кордоном України, повідомляє The New York Times з посиланням на українські аналітики.
І колишній командувач Сухопутними військами США в Європі Бен Годжесреагуючи на повідомлення про напад на третій міст, закликав Захід менше втручатися в дії ЗСУ та надавати зброю ЗСУ.
У дописі із зображенням пошкодженого мосту Годжес сказав: «Це, мабуть, пригнічує тих, хто пророкує загибель і постійно критикує планування та виконання збройних сил».
Дії ЗСУ оглядач британського видання SkyNews проф. назвав «Битвою за мости». Майкл Кларк. «Схоже, почалася битва за мости», – зазначає аналітик, вказуючи, що після атак ЗС РФ у Росії залишилася лише понтонна переправа для перекидання військ. Понтонна переправа має свої недоліки, адже її пропускна спроможність обмежена, а сама вона є хорошою мішенню для українських військ, зауважує дослідник.
Аналітики на Заході розмірковують над тим, які цілі Курської операції і як на це відповість Путін.
30-мильна буферна зона вздовж 1200-мильного кордону не має сенсу в цьому відношенні
Кларк скептично поставився до заяви президента України Володимира Зеленського про те, що метою Курської операції для ЗСУ є створення буферної зони. «Нинішня 30-мильна буферна зона вздовж 1200-мильного кордону в цьому відношенні не має сенсу», — каже британський аналітик.
Своїми діями Україна демонструє, що ця операція не просто рейд, а просування триватиме, – каже Кларк.
Нинішня ситуація нова, каже австралійський генерал у відставці Мік Раян. «Вперше обидві сторони проводять широкомасштабні кампанії одночасно, використовуючи велику кількість живої сили (особливо росіян), боєприпасів, засобів підтримки, таких як радіоелектронна боротьба, безпілотники, логістика та протиповітряна оборона», — пише Райан у серія твітів, в яких аналізується просування української армії на Курському напрямку, а також тиск Росії на Донбасі.
Путіну доведеться вирішити, що небезпечніше для його режиму
Раян каже, що політичні міркування, а не військові чи стратегічні, визначатимуть, яка кампанія отримає більше ресурсів і уваги. Він перераховує фактори, які, на його думку, вплинуть на рішення Зеленського: втрачена територія на Донбасі, втрати в Курській операції, можливість використання українських сил для наступу в інших регіонах, реакція союзників.
Райан переконаний, що Путін обере стратегію утримання влади. “Путіну доведеться вирішити, що небезпечніше для його режиму – не швидко відновити контроль над територією Росії чи відступити з Покровська і Торецька в 2024 році”, – пише аналітик.
6 серпня Україна розпочала раптовий наступ на Курську область Росії. ЗСУ заявляють про контроль над десятками населених пунктів, включно з райцентром Суджа. Російська влада або спростовує таку інформацію, або не коментує. Проте в Курській області оголошено надзвичайний стан федерального значення. З регіону вже евакуювали понад 120 тисяч осіб.
