Вже понад тиждень триває операція Збройних сил України в Курській області Росії. За цей час російським військам не вдалося вибити українські війська з власної території, а, як стверджує українське командування, ЗСУ, навпаки, розширюють свій контроль у регіоні. 15 серпня головнокомандувач Олександр Сирський заявив, що Україна контролює 1150 квадратних кілометрів території цього регіону та 82 населених пункти. Така ситуація унікальна для України. Адже це перший випадок, коли її війська без дозволу проникли на територію іншої держави. Більше того, там фактично був створений перший орган влади – військова комендатура, яку очолив генерал-майор Едуард Москальов.
Тож як кваліфікувати цю операцію ЗСУ? Як українським військовим поводитися з мирним населенням? І чому там важливо допомагати людям? Про це йшлося в ефірі програми Свобода. Ранок.
Не варто ототожнювати російську окупацію українських земель із встановленням контролю України над населеними пунктами в Росії, вважають експерти. Адже, на відміну від Росії, Україна не планує анексувати російські землі – незалежно від того, як довго Збройні сили України будуть присутні в Курській області.
Україна не потребує чужого
“Іноземці Україні не потрібні”, – заявив минулого тижня речник українського МЗС Георгій Тихий. А президент Володимир Зеленський каже, що Курська операція – це суто питання безпеки, адже саме з цієї території російські війська масовано обстрілювали Україну, зокрема Сумську область.
Українська влада в принципі ніколи не претендувала на російські землі, пояснює експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара.
Якби ми були такими, як Путін, ми могли б претендувати на Курську та багато інших областей. Я вже не кажу про Краснодарський край. Але ми цього не робимо
“За всю історію України жоден серйозний політик, я вже не кажу про президентів, жодного разу не висував жодних претензій до Російської Федерації, посилаючись на якісь там історичні території. Хоча ви добре знаєте, що Курська область була населена І якби ми були як Путін, ми могли б претендувати на Курську і на багато інших регіонів, але ми цього не робимо». – каже експерт.
Хара виступає проти того, щоб називати цю операцію вторгненням, оскільки, за його словами, російські військові та їхні найманці, де б вони не були, є законною мішенню для України:
«Ми повертаємо нормальність. Тому що це було абсолютно ненормально, що ми не могли нам фактично заборонили, не дали можливості діяти на території противника. І зараз ми повертаємо цю нормальність».
Сергій Заєцьюрист, радник АЗОНИ із застосування практики Європейського суду з прав людини, що говорить про перебування Збройних сил України в Курській області. в ефірі програми Свобода. Ранокрадить не боятися слова «окупація». Мовляв, це просто нейтральний правовий режим і порядок, який діє на території певної країни, яка контролюється збройними силами іншої держави.
Що не можуть зробити українські військові з мирним населенням Росії?
«Ситуація дуже незвичайна, т.к За 10 років ми навчилися говорити з позиції жертви російської агресії. Але зараз ситуація змінилася– каже Сергій Заєць.
І зазначає, що встановлюючи контроль над певними територіями, Україна фактично бере на себе відповідальність за мирне населення на цих землях. І в жодному разі не можна поводитись по відношенню до мирного населення так, як це робили і продовжують робити російські окупанти на українських теренах.
Питання продовольства, водопостачання та деяких видів поточної життєдіяльності населення, яке опинилося на окупованій території, також залежить від України.
«Чого не можна робити? Примусово переселити мирне населення не можна з цих територій, крім випадків, коли існує загроза цим людям від воєнних дій чи інших факторів. Якщо ми говоримо про зону бойових дій, то евакуація можлива, але це не переміщення, це саме евакуація. Відповідно, якщо Україна буде контролювати ці території, то питання харчування, водопостачання, будь-яка поточна життєдіяльність населення, яке опинилося на окупованій території – це теж залежить від України“.
Юрист каже, що українські військові на територіях Росії мають розрізняти військові та цивільні об’єкти, і останні не мають бути об’єктами нападу чи конфіскації.
“Майно не можна чіпати. За винятком випадків, коли це пов'язано з військовою необхідністю. Тобто цивільне населення може постраждати від збройного конфлікту, але в тій мірі, в якій це пов'язано з інтересами нашого наступу”. – каже Заєць.
Чому важливо допомагати?
Українські військові вже роздають гуманітарну допомогу жителям Курської області, а українська влада пропонує громадянам Росії евакуюватися з Курської області до Сум.
Цей крок української влади, про який у соцмережах заявила віце-прем'єр-міністр Ірина Верещук, викликав чимало обурення. У коментарях пишуть, що Україна повинна краще дбати про власних переселенців, аніж про громадян країни-агресора.
Проте цим Україна позиціонує себе як державу, яка не захоплює території, а проводить відповідну операцію з дотриманням усіх правил ведення війни, вважає нардеп, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Ірина Фріс.
«Україна демонструє готовність надати всю необхідну допомогу біженцям з Російської Федерації, які усвідомили на собі наслідки тоталітарного режиму та незворотність того, що відбувається, що війна триває, затягується, приходить на їх територію. Тому їм потрібна допомога, і вони можуть її отримати не від тоталітарного режиму, а від демократичної України», – каже Ірина Фріз.
Ми маємо показати, що Україна і українські війська діють не так, як російські
Політолог Володимир Фесенко також вважає, що така політика важлива для України з огляду на те, що Росія намагається використати ситуацію бойових дій у Курській області для дискредитації України у світі.
«Пропагандистськи вони це роблять з 2014 року, особливо після вторгнення в Україну. Але ми повинні показати, що Україна і українські війська діють зовсім по-іншому, зовсім не так, як російські. Ми не можемо повторити ці дії проти мирного населення. Навпаки, ми маємо показати контраст», – каже він політолог Володимир Фесенко. Тому, на його думку, важливо висвітлювати ситуацію в медіа Курщини та поширювати відеоматеріали про гуманне ставлення до мирних жителів усіма доступними засобами зв’язку.
