Після саморозпуску громадської ради агенство з розшуку та управління активами взагалі не має зовнішнього контролю, а тому діяльність АРМА не можна назвати прозорою. Про це в ексклюзивному коментарі УНН – зазначив юрист, уже колишній голова громадської ради при АРМА Ігор Чобітько.
Подробиці
Днями всі члени громадської ради при АРМА склали повноваження. На засіданні наголосили на непрозорості роботи АРМА та створенні відомством штучних перешкод для здійснення заходів громадського контролю за його діяльністю. Крім того, члени ради констатували, що керівництво АРМА систематично ігнорує їхні звернення та, всупереч вимогам законодавства, не залучає їх до розробки нормативно-правових актів.
Ігор Чобітько зауважив, що існування громадської ради передбачено законом, а тому АРМА буде важко існувати без цього органу, адже є певні рішення, які треба погоджувати з радою/
Є два органи, які згідно із законом контролюють діяльність АРМА. Це зовнішнє управління, яке складається з трьох осіб: одна від президента, одна від Верховної Ради і одна від КМУ. Але ця зовнішня комісія, яка оцінює діяльність АРМА, не була створена від початку діяльності АРМА до цього часу. І другий контролюючий орган – це 9 осіб від громадськості, які обираються на конкурсі – це ми. На даний час контролюючого органу немає. Більше того, залишався внутрішній контроль, діяльність якого фактично була скасована під час зміни керівництва. Тому сьогодні, по суті, на мій погляд, немає ефективного контролю, який міг би дати відповідь суспільству на питання щодо прозорості діяльності АРМА.
За його словами, керівництво АРМА створює «глянцеву прозорість» своєї роботи, тобто створює картинку в соцмережах, яка демонструватиме пересічному громадянину, що агентство працює.
З цього боку він прозорий. Але якщо це розуміти документально, чи перевіряти у громадськості через доступ до інформації, реальну перевірку, висновки спеціалістів, які працюють – то я не можу назвати діяльність АРМА прозорою
Чобітько розповів, що після приходу Олени Думської в АРМА громадська рада намагалася налагодити з нею стосунки, але за рік це зробити не вдалося. Головною причиною, чому стосунки не склалися, він назвав приховування документів від депутатів ради.
Закон прямо передбачає, що ми маємо доступ до всіх документів, крім тих, які становлять державну таємницю. Але нам чомусь відмовилися надати інформацію, посилаючись на комерційну таємницю, на відносини з контрагентами, на те, що для надання нам інформації необхідно отримати від них дозвіл – тобто те, що суперечить статті 12 АРМА. Закон
Він повідомив, що керівництво АРМА відмовило членам ради в доступі до інформації, посилаючись на державну таємницю. Проте громадська рада звернулася до СБУ з проханням перевірити, чи дійсно ця інформація становить державну таємницю, і отримали відповідь, що вона до такої не належить.
Наш доступ до інформації прямо передбачено чинним законом про АРМА… Ми не змогли проаналізувати інформацію, яка поширюється самим АРМА, на сайті, в тому числі проаналізувати її на відповідність тим документам чи матеріалам, якими ми могли б підтвердити інформації. Тобто за весь час у нас фактично була така дискусія, але ми фактично не мали доступу до інформації після неї
Додамо
Останнім часом АРМА та його голова Олена Дума все частіше потрапляють у скандали, а експерти лунають заяви про неефективність роботи відомства та необхідність міжнародного аудиту його діяльності.
Так, днями навколо АРМА почав розгоратися новий скандал через те, що вже більше двох років в управлінні агентства перебуває близько 21 тисячі російсько-білоруських вагонів, а за цей час вони не використовується. Лише після розголосу в ЗМІ Олена Дума повідомила, що АРМА обрало управителя партії з 436 арештованих вагонів і починає тендерні процедури ще на 100 вагонів.
Колишній нардеп Ігор Мосійчук вважає, що голова АРМА Олена Дума могла навмисно затягувати процес пошуку управителів російсько-білоруських вагонів, що свідчить про те, що вона нібито “працює на ворога”.
Крім того, є багато питань щодо оцінки активів, які АРМА передає в управління. Адже відомство має управляти активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, щоб зберегти або збільшити їх економічну вартість. Для того, щоб зберегти або збільшити вартість активу, його необхідно оцінити і, відповідно до закону, ці дані мають бути внесені до Реєстру арештованого майна. Однак реальність виглядає інакше, і яскравим прикладом цього може слугувати історія санаторію «Трускавець» та переданих АРМА сміттєвозів, у реєстрі яких немає жодної інформації щодо їх оцінки.
Експерт з безпеки Сергій Шабовта припускає, що АРМА вибірково оприлюднює інформацію про оцінку арештованого майна, оскільки це їм вигідно з корупційних міркувань. На його думку, на такі факти мають реагувати правоохоронці.
Крім того, за останні роки АРМА накопичило чимало майна, яке могло б не тільки приносити дохід до державного бюджету, а й працювати з користю під час повномасштабної війни. Наприклад, більшість санаторіїв, переданих АРМА, могли прийняти на реабілітацію поранених військових або надати притулок переселенцям.
Крім того, АРМА має багато важкої техніки, яка могла б працювати на користь держави. Екскаватори та бульдозери можна було б використовувати для зміцнення оборони чи відновлення інфраструктури, але вони фактично простоюють.
