як Україна збільшить кількість та “якість” населення за рахунок біженців та діаспори?

Зменшення населення, низька народжуваність, передчасна смертність, старіння нації, хвороби, зовнішня та внутрішня міграція, депортація – усі ці фактори спричинили поглиблення демографічної кризи в Україні з початком повномасштабної війни. Щоб стабілізувати ситуацію, Мінсоцполітики розробило проект демографічної стратегії до 2040 року, який найближчим часом може бути затверджений Кабінетом Міністрів. Ключова роль у документі була передбачена для українців, які виїхали за кордон у різні роки.

Як держава планує повертати додому не лише українських біженців, а й діаспору, що може змінитися для внутрішньо переміщених осіб та чи залучатиме Україна до відбудови мігрантів із третіх країн – про це в проекті Радіо Свобода «Як справи?» поспілкувався з першим заступником міністра соціальної політики Дарія Марчак.

“Наслідки близькі до катастрофічних»

За даними Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, на початок січня 2022 року населення України становило 42 мільйони осіб, включно з тими, хто проживав на тимчасово окупованих територіях. Станом на серпень 2023 року ця цифра зменшилася до 36,3 млн, з яких 31,5 млн проживають на підконтрольних українській владі територіях.

“Крім того, що кількість населення зменшується чисельно, воно, на жаль, погіршується і в статево-віковій структурі. Ми бачимо, що дуже часто за кордон виїжджають молоді сім’ї з дітьми, жінки з дітьми, а бабусі і дідусі, які не хочуть змінюватись”, – зазначив він. місцем їхнього проживання залишається», – розповідає заступник міністра соціальної політики Дарія Марчак.

Чиновник додає, що серед інших чинників – зниження народжуваності, яке може відбуватися через роз’єднання сімей (жінки виїжджають за кордон, чоловіки – на фронт), смертність (зокрема, через ворожі обстріли мирного населення та військові), підвищений стрес і поганий доступ до медичних послуг або зниження віку захворювань.

“І все це, звичайно, позначається на демографії. Тому наслідки близькі до катастрофічних”, – резюмує Марчак.

Тому, щоб подолати ці негативні демографічні тенденції, Мінсоцполітики розробило стратегію до 2040 року. За словами заступника міністра, це оптимальний період, протягом якого комплексна державна політика може бути помітною та дати результати.

Повернення не лише біженців, а й етнічних українців

За даними Агентства ООН у справах біженців, наразі 6,7 мільйона українців є біженцями від війни. За даними організації, більшість із них знайшли притулок у країнах Європи. З них 2,2 млн – на території Білорусі чи Росії. Інформації про те, виїхали вони добровільно чи були депортовані, немає.

За даними Центру економічної стратегії, станом на січень цього року, з урахуванням різних сценаріїв завершення війни, 26,2% біженців планують повернутися додому, стільки ж – швидше. Причому 7,3% українців не планують, а 15,8% скоріше не планують.

Повернення військових мігрантів є одним із пріоритетів стратегії, каже Марчак: «Тут мають бути інструменти швидкої підтримки. Наприклад, сім’я повертається з-за кордону, вони мають розуміти, де працюватимуть. Якщо роботи немає, чи буде базова допомога від держави, чи буде житло. Відповідно, фокус стратегії – об’єднати всі державні політики таким чином, щоб створити комфортні умови для повернення чи для життя в Україні, щоб у майбутньому. сім’я, обираючи жити в Україні чи переїжджати в іншу країну, обирає жити в Україні».

Наступним кроком буде повернення тих, хто раніше покинув Україну, зокрема, діаспори. За словами Дарії Марчак, це лояльні до країни люди, які, об’єднуючись за кордоном, роками намагаються зберегти ментальний зв’язок із державою.

Перший заступник міністра соціальної політики також додає, що держава має бути готова до того, що в майбутньому за українців буде велика конкуренція між різними країнами. І причина цього – вступ України до ЄС, каже чиновник.

“Війна закінчиться, і наші громадяни, значна їх частина, повернеться в країну. Але в середньостроковій перспективі кожен громадянин матиме право в будь-який момент переїхати в іншу країну. Тобто ми будемо в тому ж умови, в яких перебувала значна кількість європейських країн при вступі до ЄС, і тому ми маємо відразу зрозуміти, що будемо конкурувати за наших громадян на постійній основі», – пояснює Марчак.

Залучення мігрантів?

Дарія Марчак не виключає, що, ймовірно, після закінчення війни Україні доведеться залучати для відновлення мігрантів із третіх країн. Це можуть бути як фахівці, так і талановита молодь, яку заохочуватимуть через освітні програми. Вони будуть лише третім етапом – після ініціатив щодо повернення біженців війни та представників діаспори.

“Вони (мігранти з третіх країн, – ред.) фактично будуть конкурувати з нашими громадянами за робочі місця і за можливості індивідуального житла. Крім того, якщо ми не допоможемо забезпечити зайнятість і гідний дохід для власних громадян, це означатиме, що вони будуть не платниками податків, а отримувачами соціальних виплат, а також це створить додаткове навантаження для тих людей, які сьогодні працюють», – сказав чиновник.

Переселенці та мешканці прифронтових територій

Станом на травень цього року, за словами віце-прем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук, 4,6 млн українців є внутрішньо переміщеними особами. У червні 2023 року, за даними Міжнародної організації з міграції, близько 60% ВПО хотіли залишитися на новому місці, а 25% хотіли переїхати (з них 84% хотіли б повернутися додому).

До початку широкомасштабного вторгнення ВПО були однією з найменш захищених верств населення з нижчим рівнем зайнятості та доходів порівняно з місцевими жителями та високою залежністю від державної допомоги, йдеться у державній стратегії. Повномасштабна агресія загострила ці проблеми, зазначив чиновник. Пропонована державою політика у сфері внутрішньої міграції спрямована на підвищення якості життя мігрантів та їх інтеграцію в територіальні громади.

«Держава має надати достатньо інформації, щоб людина могла вирішити, де їй зупинитися. Наприклад, скільки коштує оренда житла в громадах, в яких громадах, наприклад, є дефіцит кадрів за спеціальністю цієї людини. Щоб, наприклад, людина розуміє: скажімо, я живу в Павлограді Дніпропетровської області, але якщо я переїду в Полтаву, я зможу знайти роботу за спеціальністю і матиму заробіток, і реальна концепція оптимального працевлаштування громадян всередині країни, ВПО, це наявність необхідної інформації для прийняття обґрунтованого рішення та заохочення людей жити і працювати там, де є комфортні можливості та попит на цю людину, на її компетенції», – зазначає заступник міністра.

Працевлаштування іммігрантів або їх перенавчання є одним із ключових питань стратегії, каже чиновник, оскільки в країні вже відчувається дефіцит кадрів.

“Наразі важливі завдання – об’єднати людей, які потребують роботи, і людей-роботодавців, які потребують кадрів. Мінекономіки розробляє стратегію зайнятості, яка буде пов’язана з демографічною стратегією. Також ми працюємо з Державною службою зайнятості, щоб допомогти з перепідготовкою, особливо для людей з обмеженими можливостями, а також наразі працюють над виявленням прогалин у навичках ВПО».

Стратегія населення прифронтових територій також була закладена в демографічну стратегію. За словами чиновника, в цьому випадку рішення має ухвалювати Міноборони.

“Чи взагалі потрібно громадянам жити в такій фізичній близькості до країни-агресора? Ми розуміємо, що війна триває, ми бачимо зараз обов’язкову евакуацію з інших прифронтових територій. Є різні підходи, наприклад, ізраїльський досвід, що Солдат не буде захищати територію, де ніхто не живе. А з іншого боку, проживання на території в такій близькості – це, звичайно, дуже великі ризики для якості життя, для нас дуже важливо, щоб люди жили в безпеці. .І це також може створити ускладнення для Сил оборони при будівництві оборонних споруд», – каже Марчак.

Перший заступник міністра соціальної політики Дарія Марчак зазначає, що проект демографічної стратегії вже пройшов різні етапи обговорення. На черзі затвердження документу Кабінетом Міністрів, яке може відбутися у вересні. Окрім цього документу, будуть вже детальні заходи та конкретні дії, як саме країна планує підвищувати народжуваність та чисельність населення, повертати людей додому та боротися з дефіцитом робочої сили на ринку праці.