Військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної маріупольської бригади Сергій Гнєзділов заявив про самовільне залишення частини (СЗЧ). Цей вчинок викликав неоднозначну реакцію в суспільстві та став предметом активних обговорень у ЗМІ. Основні питання стосуються моральних обов’язків військових та проблем, з якими вони стикаються, зокрема, втоми та встановлення конкретних строків військової служби.
Радіо Свобода зібрало різні думки військових та експертів, щоб краще зрозуміти, що стоїть за цим актом і які його наслідки можуть бути.
21 вересня Сергій Гнєзділовякий вступив до лав Збройних сил України у 2019 році, самовільно залишив військову частину, щоб, за його словами, привернути увагу до необхідності проведення ротацій для піхоти, а також до відсутності чітких термінів проходження служби.
На дії Гнєзділова відреагували в 56-й бригаді ВМС, яка призначила службове розслідування та заявила, що військовий “вчинив дії, що містять ознаки кримінального правопорушення”.
Думки в суспільстві про СЗЧ Гнєзділова розділилися: одні критикували звільнення з частини за власним бажанням, а інші, навпаки, підтримували.
Так, військовий і письменник Артем Чех назвав вчинок Гнєзділова сигналом загострення ситуації в армії. Він зазначив, що накопичене почуття несправедливості серед військових може призвести до масових військових злочинів, які, на його думку, можуть початися в березні наступного року.
“Сергій це зробив першим. І зробив це чесно. Я не виправдовую, не засуджую, але переживаю. Це доміно може впасти дуже скоро. Десь з березня. Тому що багато хто поставив собі конкретний термін термін служби: три роки», – пише Чеч.
Командир батальйону «Свобода» наступальної бригади «Рубіж». Петро Кузик на Радіо Свобода («Свобода.Live») розкритикували самовільне залишення військової частини та назвали вчинок Гнєзділова “зрада».
Це зрада, це зрада присязі, зрада Батьківщини
«Це все проблеми, це зрозуміло, але його вчинок в іншій площині. Це зрада, це зрада присязі, це зрада Батьківщині, це зрада кодексу захисника, тому що коли ми йшли, ми присягали Уявіть собі, якби вся піхота керувалася такими несерйозними принципами, я втомився зі своєї позиції і пішов, відповідно, ворог зайшов, убив ваших братів залишив, тому що ви не контролюєте, просунувся на мирну територію і почав шалений терор» – – вважає Кузик.
З його думкою погодився капітан ЗСУ, засновник ГО «Принцип» та юридичної компанії «Міллер». Масі Найємзазначивши, що СЗК – це точно не рішення, а навпаки каталізатор, який може завдати шкоди державі.
“А скільки людей за весь цей час можуть піти на СЗЧ, тому що це модно, молодіжно, круто. Давайте подумаємо трішки доросліше. Уявімо на секунду, що ми провалимо фронт на якійсь частині. Коли тут буде Росія , у нас не буде демагогії про те, є у нас терміни чи ні, у нас нічого не буде»., – каже Масі Найєм.
Такої ж думки дотримується і військовослужбовець Євген Оропай. Про це він розповів в ефірі Радіо Свобода (“Свобода.Live”). Він також не підтримує і навіть засуджує вчинок Гнєзділова, а також наголошує, що якщо військовослужбовці масово підуть у СЗЧ, то на фронті не буде кому воювати.
На кожні 100 військовослужбовців 1-2 самовільно залишають військову частину
«Усі втомлюються, і втома – це норма. На жаль, ми не титани, ми не сталь, ми всі люди. Так, у країні мають бути якісь механізми, щоб ці військовослужбовці, які з перших років воюють, днів війни, є добровольцями, тобто щоб вони зрозуміли, що через деякий час вони зможуть відпочити, повернутися до свого цивільного життя, можливо, на певний час, – каже Оропай.
За словами Оропая, проблема СЗГ в армії зараз є значною, а статистика виглядає так: на кожні 100 військовослужбовців 1-2 самовільно залишають військову частину.
Сам Гнєзділов написав у соцмережах про щонайменше 80 тисяч випадків СЗГ в армії. Радіо Свобода надіслало запит до Міністерства оборони щодо цієї інформації, але відповіді поки не отримало.
Народний депутат України, який також вступив до лав Збройних Сил України, Людмила Буймістер також підтверджує актуальність проблеми СЗГ в армії, оскільки такі випадки призводять до погіршення морально-психологічного стану тих бійців, які залишаються на фронті.
Коментуючи, зокрема, справу Гнєзділова, Буймістер зазначив, що будь-які порушення законодавства України не можна виправдовувати жодними проблемами на фронті. Парламентарій також пояснив, що для вирішення проблем, через які призовники йдуть до СЗГ, необхідно прискорити мобілізацію та набір в країні, щоб створити другий комплект військ, який міг би замінити виснажені бойові бригади на лінія фронту.
Наші нові сили оборони займають 2-3 роки, щоб навчитися, підготуватися та прийти, щоб замінити наші підрозділи сьогодні на передовій
“Є низка політичних рішень, складних політичних, які, наприклад, дозволять швидко створити другий набір військ. Це, наприклад, зниження мобілізаційного віку з 25 до 18 років, щоб ми могли дати, Наприклад, 2-3 роки нашим новим силам оборони, щоб навчитися, підготуватися і прийти на заміну наших підрозділів на передовій сьогодні, я вам скажу чесно, ніхто не готовий це розглядати ні влада, ні опозиція». – сказала Людмила Буймістер у коментарі Радіо Свобода.
Нардеп зазначає, що хоча Кримінальним кодексом України прописані способи та методи покарання за кримінальні правопорушення, на практиці їх немає.
“Також величезна проблема в тому, що коли люди йдуть в СЗЧ, то сьогодні немає ефективного механізму їх повернення на поле боротьби чи хоча б покарання. І знаєте, що в цьому найстрашніше? Тих хлопців, які залишаються на полі бою і чути від своїх побратимів «я вдома, мене ніхто не шукає, ніхто за мною не йде», потім вони відчувають «ну і що, ми дурніші за інших», – вважає Буймістер.
Тим часом член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко (фракція “Слуга народу”) хоч і засуджує вчинок Гнєзділова, але все ж вважає, що карати військовослужбовців – не вихід. Федієнко зазначив, що парламент зараз працює над законопроектом про конкретні терміни служби, однак, за його словами, “все-таки війною займаються військові, а не депутати”.
Депутати не займаються війною, а військові займаються війною.
“Дивіться, уряд, принаймні парламент, кожен день про це думає. Сьогодні, наприклад, з колегами вранці ми навіть обговорювали це питання, як навіть, погоджуючись із Сухопутними військами, з Генштабом, Ви розумієте, що війною займаються не депутати, а Міністерство оборони України, Генеральний штаб Сили – це та система, яка чітко розуміє, ну принаймні я сподіваюся, що вона розуміє, на якій фазі зараз перебуває війна, активна вона чи затяжна, чи будуть якісь наслідки». – пояснює Федієнко.
Вчинок Гнєзділова є «першим дзвіночком», який свідчить про загострення проблеми дезертирства в Україні, вважає юрист і громадський активіст Геннадій Друзенко. Він зазначає, що реакція на дії Гнєзділова різна, але загалом дискусія на цю тему необхідна і важлива, і якщо влада, зокрема Верховний головнокомандувач, не почує цього «сигналу», то ніяких фінансів чи зброя врятує країну від катастрофи.
«У цій країні вже так склалося, що тут рішення приймає одна людина, а інші їх виконують або готують. Ну, відповідно, на рішення впливають ті, хто має доступ до тіла цієї людини. Тобто, якщо згідно з Конституція України, і так не скрізь у світі, але в Україні Зеленський не просто президент, а Верховний Головнокомандувач, Голова РНБО, Голова ВС… .Взагалі, за цю суспільно резонансну тему він повинен взятися, підготувати законопроект і внести його в невідкладному порядку до Верховної Ради, знову ж таки користуючись своїм правом законодавчої ініціативи». – міркує Друзенко.
Раніше українська служба Deutsche Welle посилаючись на статистику Генпрокуратури, заявив, що за останні півроку в Україні відкрито більше кримінальних справ за фактами втечі військовослужбовців, ніж за весь попередній рік.
Згідно з цими даними, за перше півріччя 2024 року правоохоронці по Україні відкрили майже 29,8 тис. таких кримінальних справ: 18,6 тис. за статтею про самовільне залишення військової частини та 11,2 тис. за статтею “Дезертирство”. Це вже більше, ніж за весь 2023 рік – того року було розпочато 24,1 тис. нових розслідувань.
- 20 серпня Верховна Рада України ухвалила постанову про скасування кримінальної відповідальності за перше добровільне дезертирство з військової частини (СЗЧ) у випадках, коли військовослужбовець самостійно повертається до місця служби і командир дає дозвіл на продовження служби. . Такий крок, ймовірно, на думку експертів, покликаний мінімізувати наслідки, пов’язані з проблемами СДФ і дезертирством.
- У правовому контексті поняття СЖ і дисертація мають різне значення.
- Військове дезертирство — самовільне залишення військової частини або нез’явлення на службу без поважних причин понад 3 доби в умовах воєнного стану.
- Тоді як дезертирство – це добровільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилення від військової служби.
- 7 вересня набув чинності закон про декриміналізацію вчиненого вперше добровільного залишення частини.
