Конституційний Суд України визнав неконституційною частину шосту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України щодо автоматичного продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану. Йдеться про ситуації, коли Про це УНН повідомляє з посиланням на ХСУ.
18 липня 2024 року Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 8-р(ІІ)/2024 у справі за конституційними скаргами Оніщенка Руслана Ілліча та Гаврилюка Дмитра Михайловича щодо конституційності частини шостої ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) на пленарному засіданні 18 липня 2024 року».
Подробиці
Зазначається, що відповідно до оспорюваних приписів Кодексу «у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в порядку, встановленому цим Кодексом, Кодексу, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання, арешту, але не більш як на два місяці».
Конституційний Суд України визнав невідповідною Конституції України частину шосту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України,
Руслан Оніщенко, обґрунтовуючи свою конституційну скаргу, зазначив, що внаслідок застосування у його справі частини шостої статті 615 Кодексу порушено конституційні права, зокрема на свободу та особисту недоторканність, доступ до суду, (правова) допомога, захист, розгляд справи незалежним судом з дотриманням основоположних засад кримінального судочинства. Також на підтвердження доводу щодо неконституційності оскаржуваних положень Кодексу заявник стверджував, що відповідно до частини другої статті 64 Конституції України навіть в умовах воєнного стану права і свободи, які забезпечуються бо, зокрема, статтями 29, 55, 59, 63 Конституції України не можуть бути обмежені.
Автор звернення Дмитро Гаврилюк у конституційній скарзі зазначив, що внаслідок застосування у його справі частини шостої статті 615 Кодексу «непоправно порушені гарантії, передбачені Конституцією України, зокрема,» оскаржувана норма призводить до втрати контролю за триманням особи під вартою, оскільки судді не враховують деталі та автоматично продовжують строк дії запобіжного заходу».
Він також вважає, що «положення оскаржуваної норми не передбачає перевірку судом обставин наявності ризиків перешкоджання розслідуванню чи ухилення від кримінальної відповідальності та наявності гарантій явки особи в судове засідання. особа затримана без вмотивованого рішення суду, тобто рішення про затримання особи не потребує обґрунтування судом,
КСУ оголосив рішення про виключний запобіжний захід у вигляді арешту на час воєнного стану19 червня 2024, 16:52 • 25463 перегл