БРЮССЕЛЬ. Понад чотири мільйони українців знайшли притулок від війни на території ЄС, і їх кількість зростає. Тимчасовий захист, який дає їм право жити і працювати в країнах Євросоюзу, діє до березня 2026 року.
Чи збиратимуться українці валізи наступної весни? Чи звертають увагу перші особи Брюсселя на прагнення української влади повернути біженців? Що кажуть про «тиск»? А до чого готуватися чоловікам за кордоном, які не готові до мобілізації на Батьківщині?
Проект “Як справи?” від Радіо Свобода ексклюзивно поспілкувався з єврокомісаром з питань міграції Ільвою Йоханссон, яка щойно повернулася з Києва.
– Яка остання інформація про кількість українських біженців в Євросоюзі і яку тенденцію ви зараз спостерігаєте – до збільшення чи зменшення їх кількості і чому?
Кількість осіб, на яких поширюється Директива про тимчасовий захист, постійно зростає
– Зараз у нас 4,5 мільйона українців підпадають під директиву про тимчасовий захист. За останні вісімнадцять місяців цифри зросли.
Приріст становить близько 10 000 на тиждень. І ми також бачимо, як люди повертаються.
Проте кількість людей, на яких поширюється Директива про тимчасовий захист, постійно зростає. Це не різке підвищення. Але зростання є.
– Термін перебування українських біженців тут, у ЄС, продовжено до 2026 року, а це вже перевищує термін дії так званої директиви про тимчасовий захист, спочатку розрахований на три роки. Чи означає це, що їх перебування можна продовжити і після 2026 року і взагалі на стільки, скільки буде бажання?
– Перш за все: ця війна є екзистенційною для України, а й для Європи. І ми будемо поруч з Україною стільки, скільки буде потрібно. А це означає, звісно, якщо потрібно, приймати українців. Ми будемо це робити й надалі.
Але слід також сказати, що директива про тимчасовий захист є тимчасовим законодавством. Тому нам потрібно розглянути інші форми посвідки на проживання.
Але політичний посил очевидний. Ми будемо підтримувати Україну, скільки буде потрібно.
– Ви самі заявляли, що ця директива є тимчасовою. Чи є шанси, що статус українських біженців тут зміниться на постійний? Іншими словами, чи може ЄС запропонувати їм більш визначене майбутнє?
Слід розглянути інші форми дозволу на проживання
– так. Це те, що ми зараз обговорюємо з державами-членами. Думаю, у цієї історії є дві сторони. У нас є українці, які хотіли б залишитися в ЄС і мають стабільний дозвіл на перебування в Євросоюзі.
У нас є інші, хто готується повернутися в Україну, і нам також потрібно підтримувати тих, хто хоче це зробити і бути частиною її відновлення. Тому треба готуватися до обох (випадків – ред.). І країни-члени дуже активні в цій дискусії. Ми всі, і вони, шукаємо загальноєвропейського рішення.
– І чи зможе ЄС домовитися про спільний підхід, чи в довгостроковій перспективі, швидше за все, це буде на розсуд окремих країн-членів?
– Ні, я дуже вірю, що домовленість на європейському рівні буде. Звичайно, цим опікуватиметься наступна Єврокомісія. Але насправді я прогнозую європейське рішення.
– Чи зараховуватиметься кількість років, прожитих в ЄС під тимчасовим захистом, якщо особа подає заяву на постійне проживання?
– Я думаю, що це має сенс. Це також те, що ми обговорюємо разом із державами-членами. Але, як на мене, для цього є резон.
– Міністр закордонних справ України закликає Європейський Союз розробити програми, які б заохотили українських біженців повернутися додому. Це просто дзвінки чи вже йде конкретна робота? І що в цьому плані ЄС може запропонувати Києву?
– Я обговорював це з ним, коли був у Києві минулого тижня, і у нас була дуже хороша дискусія на цю тему. Я думаю, що це те, що нам потрібно розвивати разом.
Ми приймемо українців, які хочуть і повинні залишитися в ЄС, але підтримаємо і тих, хто готується повернутися
Як я вже сказав, ми, звичайно, приймемо українців, які хочуть і повинні залишитися в ЄС, але ми також підтримаємо тих, хто готується повернутися і брати участь в захисті та відбудові України. І ми будемо підтримувати обидві категорії. І ми будемо робити це в тісній співпраці з українським урядом.
– Пригадую, як численні ЗМІ писали про те, що Київ нібито тисне на Євросоюз, спонукаючи його повернути українських біженців додому. Ви відчували тиск?
– Ні! Я ніколи не відчував такого тиску ні з боку Києва, ні з боку української влади. Я маю сказати, що у нас чудова співпраця та дуже, дуже хороший діалог, і це справжній обмін ідеями. Ми напрочуд тісно співпрацюємо, і це справді добре виходить.
– Що таке українські біженці для Євросоюзу? Більший тягар, витрати з бюджетів або в майбутньому – виграшу, враховуючи, що це в першу чергу працездатна молодь?
– Звичайно, вони беруть участь у ринку праці. Вони роблять внесок у суспільства. Але, звісно, це (складнощі – ред.) може бути і з такою кількістю людей одночасно. Це також може бути серйозним викликом, особливо для деяких держав-членів.
Але важливо просто сказати: ми не приймаємо українців заради економічної вигоди і не говоримо про тягарі. Ми це робимо, бо підтримуємо Україну через російську агресію. І це причина.
– З політичного теж – економічна точка зору – Що більше цікавить ЄС? Українським біженцям виїхати чи залишитися?
Я ніколи не відчував такого тиску ні з боку Києва, ні з боку української влади
– Я вважаю, що найважливіше для Європейського Союзу і для країн-членів – підтримати Україну і зробити так, щоб Путін не виграв цю війну і щоб Україна могла розвиватися, відновлюватися і бути членом ЄС. Це загальна мета.
– Чи можна знайти цей золотий баланс між інтересами України (я маю на увазі українську владу) та Європейського Союзу?
– Так, звичайно, у нас дуже і дуже хороша співпраця. Кращого й бажати не можу – все супер.
– Переходимо до іншої делікатної теми: українських чоловіків-біженців мобілізаційного віку. Чи можливий в ЄС інший підхід до них, який би враховував стать, вік і службу в армії?
– Це неможливо згідно з директивою про тимчасовий захист.
Ми будемо обговорювати з українською владою та українським урядом, як це зробити найкращим чином
– Чи хотіли б ви допомогти Україні повернути цих людей, враховуючи, що вона стикається з нестачею робочої сили (на фронті – ред.)?
– Ми будемо підтримувати тих, хто хоче повернутися в Україну, і будемо обговорювати з українською владою та українським урядом, як це зробити найкращим чином.
Ми нікого не викидатимемо з ЄС.
– І які тут можуть бути варіанти “на столі» щодо цього питання?
– Це речі, які ми будемо обговорювати разом з українським урядом.
– Російська опозиція закликала Євросоюз надати щось на кшталт статусу тимчасового захисту тим росіянам, які залишають батьківщину через ризик бути мобілізованими або ув’язненими за свої політичні погляди.
Які варіанти доступні для цих категорій, особливо для тих людей, які виїхали з Росії превентивно? Тобто вони спочатку запобігли ризику, а доказів, що він існує, у них немає?
– Треба сказати, що можливості зробити щось загальне обмежені. Звісно, кожна особа може просити притулку, розраховувати на розгляд її конкретної справи та індивідуальне рішення.
Він буде прийнятий з урахуванням індивідуальних обставин. Але я не передбачаю загальних ініціатив у цьому напрямку.
