Загальна вартість реконструкції та відновлення в Україні станом на 31 грудня 2025 року становить $588 млрд протягом наступного десятиліття – це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України на 2025 рік, згідно з оновленою «Оцінкою збитків і потреб у відновленні (RDNA5)», опублікованою урядом України, Групою Світового банку, Європейською Комісією та ООН.
“Нам все ще вдається швидко відновлюватися і далі розвиватися. Підтримка (Світового банку, ЄС та ООН – ред.) допомагає нам терміново відремонтувати нашу критичну інфраструктуру, щоб країна могла продовжувати функціонувати, а також продовжувати системні заходи відновлення, зосереджені на енергетичних проектах і житлі для наших людей”, – сказала прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
У ньому сказано, що оцінка RDNA5, яка охоплює майже чотири роки збитку з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2025 року, показує, що прямі збитки в Україні наразі досягли 195 мільярдів доларів, порівняно зі 176 мільярдами доларів за оцінкою RDNA4 та 152 мільярдами доларів за оцінкою RDNA3.
Останнє оновлення містить огляд майже чотирьох років впливу, що охоплює 46 місяців з лютого 2022 року по грудень 2025 року. У ньому зазначається, що прямі збитки в Україні вже сягнули понад 195 мільярдів доларів США, порівняно зі 176 мільярдами доларів США в RDNA4 станом на лютий 2025 року, причому найбільше постраждали житловий, транспортний та енергетичний сектори. Зазначається, що збитки, втрати та потреби залишаються зосередженими в прифронтових районах і великих мегаполісах.
В енергетичному секторі, який зазнав збільшення кількості атак, кількість пошкоджених або знищених активів збільшилася на 21% після RDNA4, включаючи інфраструктуру виробництва, передачі та розподілу електроенергії, а також централізоване теплопостачання.
У транспортному секторі попит зріс приблизно на 24% після RDNA4 і є наслідком збільшення атак на залізниці та порти протягом 2025 року. Станом на 31 грудня 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад три мільйони домогосподарств.
Російські військові регулярно атакують українські міста та цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України з різних видів зброї – ударних БПЛА, ракет, зенітних ракет, зенітних ракет.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як військові злочини Російської Федерації та наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріл систем життєзабезпечення та закладів охорони здоров’я з метою позбавлення людей електроенергії, тепла, води, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя є Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє всі види злочинів проти громадян України, які можна визначити як геноцид, вважають юристи, дослідники геноциду та правозахисники. а саме:
оголошення про наміри знищити українців: президент Росії та представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, а тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України та українців не повинно бути в майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані напади на системи життєзабезпечення та заклади охорони здоров’я з метою позбавлення людей електроенергії, тепла, води, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
переслідування та знищення людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
винищення інтелігенції: вчителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують у ній інших;
запровадження системи навчання та виховання, спрямованої на зміну особистості дітей у закладах освіти на окупованих територіях;
депортація дітей, які залишилися без батьків, до Росії з метою зміни особи;
вилучення та знищення українських книжок із бібліотек, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що свідчать про давню історію українців.
Конвенція про попередження злочину геноциду та покарання за нього був прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенціїа їх наразі 149, має запобігати актам геноциду та карати їх під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як діїякі здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство учасників групи або нанесення їм тяжких тілесних ушкоджень; навмисне створення побутових умов, спрямованих на знищення групи; попередження народжуваності та примусового переведення дітей з однієї групи в іншу; публічне спонукання до вчинення таких дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає прицільних ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, вбиваючи мирне населення та руйнуючи лікарні, школи, дитячі садки, об’єкти енерго- та водопостачання.
