Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець не підтримує новий Трудовий кодекс, розроблений Міністерством економіки України, заявив омбудсмен у відповідь на запит Радіо Свобода.
«Проект містить низку недоліків, зокрема структурні прогалини, правову невизначеність, а також положення, які порівняно з чинним законодавством можуть (або послаблюють) права та гарантії працівників», – зазначила Омбудсмен, додавши, що окремі норми (ТЗ – ред.) «суперечить засадам, закріпленим у Конституції України та міжнародному законодавстві».
Омбудсмен наголосив, що у грудні 2024 року надав Мінекономіки свою позицію щодо проекту Трудового кодексу України та наголосив на необхідності оновлення трудового законодавства, особливо в контексті підготовки до післявоєнного періоду.
«Українське суспільство заслуговує на законодавство, яке забезпечує європейські цінності праці, соціальний мир і справедливість», – зазначив Уповноважений з прав людини.
Омбудсмен наголосила, що проект Трудового кодексу потребує суттєвого доопрацювання, щоб відповідати викликам сучасності та гарантувати права та інтереси працівників.
Він звертає увагу на такі недоліки законодавчої ініціативи:
- Зміна формулювання підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця про звільнення «з причин економічного, технологічного, структурного чи організаційного характеру» є надзвичайно широким формулюванням і потребує конкретизації, щоб уникнути невмотивованих звільнень.
- Проект містить абстрактні категорії: працівник повинен діяти «сумлінно і розумно, дотримуватися моральних засад суспільства».
- Нормативно-правовими актами не встановлено чітких критеріїв визначення добросовісності, розумності та моральних засад.
- Необхідно надати визначення поняття «втрата довіри до працівника», для «аморального проступку», які є підставами, передбаченими проектом для звільнення.
- У разі відсутності працівника на роботі та відомостей про причини такої відсутності понад 120 календарних днів підряд трудовий договір може бути розірвано в односторонньому порядку. Ця норма не корелюється з положеннями окремих законів. Наприклад, до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та «Про соціальний і правовий захист осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей» Комісар зауважує.
- Розділ про укладення строкових трудових договорів передбачає можливість поновлення контракту на строк до п’яти років. На думку Лубінця, термін у п’ять років є надмірним, виходячи з практики європейських країн, його потрібно скоротити.
- Також Офіс вважає негативним скасування низки відпусток, передбачених чинним законодавством.
- Проектом передбачено право роботодавця застосовувати локаут, що може призвести до зловживань з боку роботодавця, оскільки роботодавці, маючи більші економічні можливості, отримавши таке право, можуть чинити більший тиск на працівників. Необхідно встановити чіткі підстави для застосування локауту, наприклад, у разі ухилення працівників від ведення колективних переговорів. Також не визначені гарантії працівників під час локауту: чи зберігається заробітна плата чи здійснюється компенсація за правилами простою; категорії працівників залежно від тих, хто бере участь у страйку, і тих, хто не бере участі, не вказано.
- Проектом передбачено, що у разі відсутності роботодавця на місці складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/перевірки. Таким чином, проектом, як і чинним законодавством, не передбачено ефективного механізму державного нагляду (контролю), який є одним із способів захисту порушених роботодавцем трудових прав працівника. Отже, необхідно передбачити застосування до суб’єкта господарювання санкцій у разі його відсутності за місцем реєстрації, розробити механізм встановлення фактичного місцезнаходження суб’єкта господарювання та його посадових осіб.
Зараз в Україні розробляється та обговорюється новий Трудовий кодекс, який має замінити застарілий КЗпП України та враховує вимоги та стандарти ЄС. Проект тексту нового ТК було оприлюднено для громадського обговорення, але він ще не зареєстрований у Верховній Раді України.
Міністерство економіки України заявляє, що розробило проект нового Трудового кодексу, щоб трансформувати законодавство так, щоб воно відповідало викликам сьогодення, а не радянським рудиментам.
“У законопроекті ми запроваджуємо 8 типів трудових договорів, зокрема щодо надомної та дистанційної роботи. Законопроект посилює спроможність людей з інвалідністю та сприятиме подоланню гендерного розриву в оплаті праці, коли жінки займають схожі з чоловіками посади. отримують менше», – зазначила Юлія Свириденко
За її словами, протягом минулого року її команда провела десятки зустрічей з представниками громадянського суспільства, бізнесу та міжнародних організацій, щоб спільно доопрацювати законопроект, щоб він відповідав вимогам як працівників, так і роботодавців.
