Попри те, що держава постійно заявляє про намагання зробити процедури державних закупівель максимально прозорими та закрити всі лазівки для можливих зловживань, час від часу доводиться чути, що хтось нагрів руки на тендерах. Найчастіше мова йде про завищення вартості товарів чи послуг на замовлення державних чи комунальних установ. Однак насправді можливостей для зловживань і маніпуляцій на тендерах набагато більше. Про найхарактерніші читайте в матеріалі УНН.
Завищення очікуваної вартості
Це найпоширеніша схема маніпуляції. Зустрічається практично у всіх сферах закупівель товарів і послуг, але найчастіше у сфері будівництва. Як зазначали аналітики DOZORRO ще у 2024 році, фактично кожна тринадцята гривня в договорах, які вони моніторили, є переплатою. Вони свідчать про те, що завищення зазвичай відбувається у вартості будівельних матеріалів.
Учасники торгів – будівельні компанії – завищують ціни на будматеріали. Однак вони їх переоцінюють, тому що можуть це зробити — тому що очікувана ціна закупівлі це дозволяє. Адже бізнес шукає можливість заробити, тому пропонує свою ціну в межах очікуваної вартості. Адже очікувана вартість, яку визначає замовник – це максимальна сума, яку він готовий заплатити
Завищення вартості будматеріалів відбувається за рахунок нормування вартості робіт, заробітної плати, використання обладнання. А ось з вартістю матеріалів ситуація дещо інша, і тут можливі коригування ціни.
Крім того, іноді постачальники завищують обсяги роботи, наприклад, вказують більше людино-годин, ніж насправді потрібно для виконання завдання.
«Шифрування» тендерної документації
Інша поширена схема – підгонка тендерів під конкретного постачальника. Зазвичай мова йде про дискримінаційні умови тендерної документації. Наприклад, вимога акта огляду об’єкта, підписаного обома сторонами – замовником і постачальником. Або замовник може вийти за межі вимог, передбачених умовами ліцензування того чи іншого виду діяльності. Подібні маніпуляції досить поширені у сфері медичних закупівель.
Наприклад, у 2024 році лікарня у Кривому Розі придбала апарат МРТ. Виявилося, що медико-технічні вимоги відповідають апарату конкретного виробника Philips. Крім того, постачальники цього обладнання були зобов’язані надати оригінал листа від виробника, представника, представництва, дилера чи дистриб’ютора.
Об’єктом таких маніпуляцій можуть стати і медичні препарати. З цією метою один або два предмети можуть бути додані до партії, яка містить кілька товарів, які можуть поставлятися обмеженою кількістю постачальників.
Витік інформації
Серед поширених схем – «злив» інформації учасникам (ціни, умови договору). Іноді також зливається інформація про тендерні пропозиції учасників. Так, журналісти вказали на можливість впровадження подібної практики на тендерах, які проводить Черкаський обласний онкодиспансер. Звернули увагу на те, що компанія «Онкомедика» є частим переможцем закупівель там. Здебільшого ця компанія була єдиним учасником закупівель, а в тих випадках, коли на тендері з’являлися конкуренти, вона все одно вигравала з пропозицією, яка могла бути вищою за інші. Такі дії можуть свідчити про те, що представникам «Онкомедика» була передана конфіденційна інформація про тендерну пропозицію конкурента, щоб фірма могла надати вищу пропозицію для перемоги в конкурсі.
Подвійні процедури
Замовники оголошують одночасно кілька однакових тендерів: з однаковою назвою, очікуваною вартістю, технічним завданням, кількістю одиниць товару або обсягом послуг. Мета – якнайшвидший перехід до переговорної процедури закупівлі, що можливо за умови двічі відмінених торгів. Сама переговорна процедура дозволяє обійти тендерну процедуру і вибрати конкретного постачальника.
Змова між учасниками
Антимонопольний комітет постійно моніторить цю схему. Він безперешкодно знаходить інформацію про IP-адреси, які використовуються під час завантаження тендерів – збіг IP-адрес є одним із ключових доказів змови. Але учасники торгів, звичайно, обходять цей запобіжник. Тоді варто звернути увагу на участь пов’язаних учасників в одному тендері; схожість тендерної документації учасників; наявність зв’язків між замовником та учасником до проведення тендеру; узгоджені дії учасників. Прикладів виявлення узгоджених дій досить багато, і іноді компаніям доводиться платити мільйонні штрафи, наприклад, «Продмет» і «Стілі Україна» були оштрафовані АМКУ на 9,2 млн грн за узгоджені дії при закупівлі сплавів і труб.
Маніпуляції з договорами після тендеру
Ця схема полягає в тому, що умови договору, укладеного з переможцем, можуть не збігатися з технічними вимогами, які були озвучені під час тендеру. Або іноді замовник укладає додаткові угоди, які значно збільшують вартість послуг.
Нещодавно Верховна Рада ухвалила новий закон про публічні закупівлі, який має наблизити тендерні процедури та контроль за ними до вимог Європейського Союзу. Очікується, що цей документ допоможе Держаудитслужбі активніше та швидше виявляти нові маніпуляції, до яких вдаються учасники закупівель.
