У Грузії набуває чинності закон про «іноземних агентів», незважаючи на подання до Конституційного суду

Широко критикований закон про «іноземних агентів» набув чинності в Грузії 1 серпня, через два місяці після того, як правляча партія проштовхнула внутрішні протести та міжнародні попередження про те, що він ставить під загрозу подальшу інтеграцію країни із Заходом.

Водночас до Конституційного суду було подано кілька позовів, у тому числі перше в історії звернення президента Саломе Зурабішвілі, яке оскаржує конституційність закону.

Закон вимагає від НУО та медіа-груп, які отримують щонайменше 20 відсотків свого фінансування з-за меж країни, реєструватися як організації, «що переслідують інтереси іноземної держави».

Порушення можуть призвести до штрафів на суму понад 9000 доларів США.

Закон розроблено за зразком подібного законодавства в Росії, яке було прийнято в 2012 році та поступово розширювалося та посилювалося, щоб охопити ширші групи громадянського суспільства, правозахисників і медіаорганізації. У Росії закон призвів до закриття десятків організацій, а активісти та журналісти були змушені покинути країну.

Вважається, що переважна більшість із близько 10 000 некомерційних організацій у Грузії отримують фінансування з-за кордону. Десятки відомих організацій пообіцяли не дотримуватися закону, але активісти кажуть, що штрафи «потонуть» багато менших НУО.

У США після ухвалення закону про “іноземних агентів” заявили, що починають “всебічний перегляд” відносин з Грузією, а 31 липня заявили, що призупиняють допомогу грузинському уряду в розмірі на суму понад 95 мільйонів доларів.

Європейський Союз призупинив переговори про членство з Грузією, заявивши, що закон про «іноземних агентів» суперечить основним демократичним цінностям блоку.