Україна має отримати кошти репараційного кредиту наступного року, заявив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 23 жовтня.
«У нас вони є (кошти – ред.) потрібні в 2026 році, їх краще отримати на самому початку року. Але я не знаю, чи це можливо. Не все залежить від нас – щось залежить і це добре, але не все», – сказав він.
Глава держави додав, що Україна розуміє, хто блокуватиме кредит, і готова працювати з цими людьми.
“Хтось із них готовий до цього, але хтось, на жаль, не готовий навіть слухати. Але хороша новина в тому, що їх небагато. Думаю, один-два – це не так багато”, – додав Зеленський, не уточнивши, про кого йдеться.
Дипломати Євросоюзу, не уповноважені офіційно коментувати це питання, пояснили, що Бельгія має юридичні застереження, а Угорщина також виступає проти кредиту.
Він зазначив, що кошти планується спрямувати в першу чергу на розвиток українського оборонного виробництва.
“Мова йде, перш за все, про далекобійне озброєння: безпілотники, радіоелектронна боротьба, системи радіоелектронної боротьби, ракети… Ви знаєте можливості ОПК України. Лише частина безпілотників і ракет сьогодні становить 35 мільярдів на рік. Це наші можливості. Ми використали втричі менше. Тому, в першу чергу, ми будемо використовувати це для цієї складової”, – підкреслив Зеленський.
Президент України також підкреслив, що кошти будуть спрямовані на спільне з Європою оборонне виробництво та на системи протиповітряної оборони, здатні захистити від балістики.
За його словами, використання російських активів для допомоги Україні є “одним із методів тиску”, і Росія “дуже боїться” цього рішення. Україна, зазначив президент, розраховує на це рішення, а відповідну дискусію між лідерами ЄС назвав «важкою, але дуже хорошою».
“Сподіваюся, лідери ЄС приймуть позитивне політичне рішення, щоб так чи інакше допомогти Україні коштами, використовуючи заморожені активи”, – підкреслив Зеленський.
Читайте також: Прем’єр-міністр Нідерландів підтримав використання заморожених активів РФ, але закликав не перекладати ризики на Бельгію
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер, на території якої зберігається понад 180 мільярдів російських заморожених активів, 23 жовтня заявив, що очікує правової основи для можливого рішення щодо репараційного кредиту для України.
Сума готівки, накопиченої завдяки облігаціям ЦБ Росії в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 180 млрд євро. Ці кошти не повертаються Росії у зв’язку з санкціями, запровадженими Євросоюзом у відповідь на її повномасштабне вторгнення в Україну. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в тому, щоб ці гроші передати ЄС, який «укладе з Euroclear індивідуальний борговий контракт під 0% річних».
Брюссель використає ці кошти для фінансування кредиту Україні, який вона, у свою чергу, поверне лише за умови відшкодування Росією завданих їй збитків. У Кремлі цю ідею засудили як «чисту крадіжку».
30 вересня президент Росії Володимир Путін, у свою чергу, підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За даними Bloomberg, Росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе виведення своїх коштів за кордон.
