Заспокійливі для чотирилапих під час війни: правила призначення та поради ветеринара


Сирени, вибухи та хронічний стресс завдають шкоди психіці не лише людей, а й домашніх вихованців. Про те, у яких ситуаціях тварині не обійтися без медикаментів, як працюють такі медпрепарати та як підтримати улюбленця в момент обстрілу, розповів представниці медіа УНН ветеринарний фахівець, дерматолог-дієтолог, а також кандидат наук у галузі ветеринарії Едуард Котляров.

Деталі

Зі слів доктора, психічні розлади у тварин мають чимало спільного з людськими, хоча їхні прояви дещо відрізняються. Через воєнні дії особливо гостро постала проблема того, як собаки та коти реагують на вибухові хвилі.

У тварин є багато схожих із людськими психічних розладів, але вони можуть проявлятися трохи інакше. У ветеринарній медицині ми частіше говоримо про розлади поведінки, хоча суть подібна. Це можуть бути гострі стресові розлади, тривожний та депресивний розлади, посттравматичний стресовий розлад, гіперактивність, тощо. Також у тварин буває сепараційна тривога, коли вони бояться залишатися самі

– каже ветеринарний лікар.

Ветеринар зазначає, що реакція чотирилапих на вибухи буває вкрай бурхливою, проте її симптоми не завжди помітні миттєво. Через пережитий шок у пса навіть може змінитися манера поведінки стосовно людей чи інших тварин.

Дуже багато тварин тяжко реагують на вибухи. Вони можуть ховатися, тремтіти, не хотіти виходити на вулицю, не відходити від власника, не хотіти їсти або постійно сидіти під ліжком чи ковдрою. Якщо тварина ховається і людина намагається її звідти дістати, вона може проявити агресію не через те, що стала агресивною, а тому, що їй страшно і вона не хоче залишати свою умовну зону безпеки

– пояснює Котляров.

Крім того, Едуард Котляров наголошує, що під час вибухів домашні улюбленці здатні дзеркалити емоції власника. Насамперед це стосується собак, які чутливо вловлюють людський настрій, проте навіть абсолютний спокій господаря не завжди є гарантією того, що тварина спокійно перенесе атаку.

Тварини дуже добре зчитують реакцію власників. Якщо власник сам сильно тривожиться, тварина теж може почати нервувати. Але буває й навпаки: господар спокійний, а тварина все одно тяжко реагує на вибухи. У собак це часто помітніше, а коти можуть просто більше ховатися і не показувати свій стан

– наголошує ветеринарний лікар.

Отже, лікар радить не сподіватися на те, що після чергового ворожого удару все пройде само собою. Якщо зміни в поведінці стають хронічними та починають ускладнювати життя і тварині, і родині, слід звернутися до профільних фахівців, які займаються саме поведінковою терапією.

Не можна просто списувати все на те, що тварина старенька, ляклива або просто пережила вибух. Тварина не може сказати, наскільки їй страшно і наскільки сильно вона стресує, а тривалий стрес може негативно впливати і на фізичне, і на психічне здоров’я. Якщо здається, що щось не так, краще звернутися до спеціаліста з поведінки тварин і розібратися в причині

– підкреслює Котляров.

Водночас медикаменти для корекції стану не варто сприймати вузько лише як «антидепресанти». За словами експерта, це поняття набагато ширше, адже подібні засоби призначають при найрізноманітніших поведінкових порушеннях.

Ми частіше говоримо про препарати для корекції поведінки, а не просто про антидепресанти. Вони використовуються не тільки при депресії, а й при різних порушеннях поведінки, тривозі, проблемах зі сном, сепараційній тривозі та інших станах. Дуже часто найкраще працює комплексний підхід, коли тварину одночасно ведуть ветеринарний лікар і спеціаліст із поведінки

– зазначив ветеринарний лікар.

Фахівець також підкреслює, що потреба у фармакотерапії зумовлена не просто фактом переляку від вибухів. Головний критерій — те, наскільки сильно стан руйнує звичний уклад життя тварини та чи носить це системний характер.

Коли така поведінка призводить до деструктивних або дисфункціональних наслідків для самої тварини чи її власників, тоді вже варто думати про лікування. Наприклад, якщо тварина перестає їсти, мочиться вдома, стає агресивною або кидається на людей, це вже погіршує якість життя. Якщо ж собака просто під час вибуху сховалася, посиділа біля власника і через кілька хвилин заспокоїлася, це зовсім інша ситуація

– додав Котляров.

Він зауважує, що в українських реаліях для подібної терапії застосовують виключно людські фармпрепарати, проте займатися самолікуванням та давати улюбленцеві власні пігулки категорично заборонено.

У нас немає окремих ветеринарних антидепресантів такого типу, тому використовуються людські препарати. Але без призначення лікаря це робити максимально небезпечно. Треба правильно підібрати препарат, дозу і врахувати інші ліки, які приймає тварина, тому що деякі препарати не можна поєднувати між собою або використовувати при певних захворюваннях

– пояснив ветеринарний лікар.

Крім того, миттєвого результату від лікування чекати не варто, оскільки, за твердженням Едуарда Котлярова, стійкий клінічний ефект розвивається поступово.

Антидепресанти мають цікавий механізм дії, який до кінця не вивчений. Біохімічний ефект може з’являтися вже через кілька годин, але реальний клінічний ефект зазвичай проявляється через два-чотири тижні. Організму потрібен час, щоб перебудувати роботу нейромедіаторів і всієї системи, а не просто отримати більше певної речовини

– наголошує Котляров.

На етапі стафту терапії можливі й побічні реакції організму, хоча, згідно зі спостереженнями лікаря, у тварин вони виникають рідко. Саме з цієї причини стан чотирилапого пацієнта в перші тижні вимагає ретельного нагляду.

На початку можуть бути такі побічні ефекти, як діарея, закреп, сонливість або, навпаки, менша кількість сну. Може з’явитися ажитація, тобто підвищена роздратованість, або загальмованість. Іноді тварина стає більш чутливою до звуків, на які раніше не реагувала. Зазвичай це відбувається на перших етапах терапії

– підкреслює ветеринарний лікар.

Згортати курс лікування самовільно після перших ознак покращення також заборонено.

Курс має бути достатнім для того, щоб переналаштувати систему, тому препарати приймають місяцями, а не кілька днів. Відміняти їх потрібно поступово, і це має контролювати лікар, тому що різка відміна може спричинити негативні побічні ефекти. Іноді тварині така терапія справді потрібна тривалий час, хоча це буває нечасто

– зазначає Котляров.

Окремо експерт рекомендує не чекати звуків вибухів, якщо відомо, що собака реагує на них вкрай болісно. У таких випадках доцільніше завчасно відвідати ветеринара для отримання спеціального засобу, який застосовують точково під час пікових нападів тривоги.

Якщо ми розуміємо, що тривога триватиме кілька годин і вибухи будуть повторюватися, то лікар може призначити препарат швидкої дії, який допоможе заспокоїти тварину саме в цей момент. Якщо заздалегідь відомо, що буде сильний обстріл, такий препарат іноді краще дати наперед, бо після прийому йому також потрібен час, щоб подіяти. Але це має бути саме препарат, який призначив лікар

– наголошує ветеринарний лікар.

Проте таблетки — не єдиний інструмент допомоги під час повітряної тривоги чи обстрілу. Передусім спокій має демонструвати сам господар.

Тварину в цей момент не треба залишати саму. З нею потрібно говорити спокійним голосом і бути поруч. Якщо власник сам дуже нервує, краще, щоб собакою займалася людина, яка спокійніша, тому що тварина відчуває інтонацію, швидке дихання, тремтіння голосу і розуміє, що щось не так

– каже Котляров.

Крім того, вихованцю варто надати повну свободу у виборі найбезпечнішого, на його думку, місця. Якщо пес прагне сховатися, тягнути його звідти силоміць не можна.

Якщо тварина хоче сховатися у ванній, під ліжком чи в іншому місці, їй треба це дозволити. Можна зробити там лежанку, поставити воду та їжу і просто перебувати поруч. Не треба сварити, кричати або силоміць брати на руки. Якщо тварина сама хоче бути на руках, можна її взяти, якщо хоче сховатися – нехай ховається

– підкреслив ветеринарний лікар.

Зрештою, головне правило — не ігнорувати поведінкові зсуви у тварини після пережитого шоку, резюмує доктор. Навіть якщо здається, що собака швидко прийшла до тями, нові вибухи здатні знову спровокувати паніку. Саме тому при стійких розладах краще не займатися аматорськими експериментами з ліками, а проконсультуватися з фахівцем.

Якщо здається, що з твариною щось змінилося, то краще звернутися до спеціаліста і разом визначити, чи потрібна медикаментозна підтримка. Препарати самі по собі не є чимось страшним – важливо лише правильно їх застосовувати і робити це під контролем лікаря

– резюмував Котляров.

Як допомогти собаці під час обстрілів: поради поліцейського-кінолога19.01.26, 23:59 • 4564 перегляди


Джерело

Новини України онлайн - Ukrinformer
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Підтвердіть що Ви не робот *Капча загружается...