14 серпня 2024 року Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський доповів президенту України Володимиру Зеленському, що українські військові продовжують наступальну операцію в Курській області Російської Федерації, а також що «пошук і знищення» противника завершено в місті Суджа. Багато західних експертів кажуть, що Курська операція змінив хід війни, перехопив ініціативу та показав неспроможність Кремля захистити Росію територія А самого Сирського тепер хвалять за сміливі військові рішення в Курській операції. Однак перед призначенням на нинішню посаду очільника Збройних сил він піддавався нищівній критиці. Західна преса та українські військові обурювалися, мовляв, армію очолить лідер, який не пошкодує життя солдатів для досягнення своїх цілей. Де межа між критикою та захопленням і яку ціну може заплатити Україна за прорив російського кордону?
Чому Сирського критикували?
Після призначення Олександра Сирського головним наркомом Збройних сил України в лютому 2024 року західні ЗМІ та деякі військові висловлювали скептицизм. Зокрема новий York Times писав про битву за Бахмут, наголошуючи, що навіть коли стало зрозуміло, що Україна цю битву програє, генерал Сирський все одно вважав рішення обороняти Бахмут виправданим, оскільки втрати росіян були набагато більшими, ніж українські.
Однак після того, як Бахмут було втрачено, а в боях полягли тисячі вояків, популярність Сірського серед рядового складу впала, а в армії його стали називати «різником».
Politico навіть включив це прізвисько в назву свого матеріалу: «Працьовитий пішов, «різник» прийшов». Також видання приділило основну увагу Бахмуту, де генерал відправляв бійців у бій «хвиля за хвилею» – «як у м’ясорубку», але врешті «вагнерівці» захопили місто.
Військовий аналітик, ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман каже, що не пригадує жодного командира в лавах ЗСУ чи Нацгвардії, до якого б ставилися однозначно позитивно. І Олександр Сирський, на його думку, не виняток. Однак його результати «покращили його ставлення».
У багатьох ставлення до нього покращилося, тому що він показав свій професійний рівень
«Ну я не пригадую жодного командира на своїй пам’яті, в Нацгвардії, в Збройних силах, на службі, десь, щоб до нього було однозначне ставлення, щоб усі любили, всі поважали. Навіть командир який дуже плідно виконує свої обов'язки, може комусь не подобатися, тому ставлення до нього (.Сирський – ред.), звісно, багато хто підвищився, тому що він показав свій професійний рівень», – сказав Гетьман у програмі Свобода.Live.
Почерк Сирського
Олексій Гетьман вважає, що операцію в Курській області вже можна назвати своєрідним “почерком Сирського”.
“Ця операція, чим вона унікальна? Ну, по-перше, це щось, знаєте, це вже почерк Сирського. Я не хочу розповідати, в чому саме вона полягає. Але спочатку спецоперації атакували, потім морська піхота, потім регулярні частини. Так було в Харківській області, здається, в Курській області», – зазначив військовий оглядач.
Після відступу російських військ від Києва, оборону якого очолював Сирський, основні бої перемістилися на схід України.
Сирського називають головним стратегом «Слобожанського наступу» ЗСУ, коли у вересні 2022 року українські війська оперативно звільнили понад 500 населених пунктів у Харківській, Донецькій та Луганській областях.
У той час українська влада активно поширювала всіма можливими інформаційними каналами повідомлення про стрімкий наступ на півдні, який змусив російські війська
Дуже значний вплив тут мала дезінформація, яка поширювалася різними способами
перекинути частину боєздатних сил до Херсонської області. Ослабленням оборони на харківському напрямку скористалися війська під керівництвом Сірського.
За словами Гетьмана, командування ЗСУ й цього разу застосувало схожу тактику, що може свідчити про схожість результатів обох операцій під керівництвом Сирського.
“Дезінформація, яка поширювалася різними шляхами, тут дуже вплинула. Сказати, що росіяни не помітили, як Україна накопичує війська, ну це смішно, тому що є супутники, є дрони, є розвідники. І ось з якою метою ми зосередили там війська… Росіянам здавалося, що це для того, щоб спробувати посилитися додатковими силами і очікувати наступу на Суми так само, як росіяни на Суми. І так ми як би готувалися до оборони, і ця інформація дійшла навіть до Герасимова», – підсумовує Гетьман.
Експерт брюссельського відділення Німецького фонду Маршалла називає операцію ЗСУ в Курській області переломним моментом у війні Росії проти України Якоб Кіркегор. За його словами, важливо, що ця операція змінила вектор на користь України, яка принаймні останній рік перебувала в обороні.
Це великий успіх. Але чи свідчить це про стратегічний зсув?
«Українські сили досягли в Курську чогось, чого ми дійсно не бачили на полі бою майже з початку російського вторгнення, а саме елемента раптовості. Ми чули від генерала Сірського, що Україна контролює понад 1000 км² російської території. Це означає, що Україна полонила багато російських солдатів, не знає, чи припиняться російські атаки на Донбасі, чи принаймні стануть менш інтенсивними, оскільки Росія перекидає свої сили.
Тому я вважаю, що це, безсумнівно, дуже позитивний розвиток для України і великий успіх. Але чи це сигнал про стратегічний зсув чи стратегічний поворотний момент у війні?” – каже Кіркегор.
Курська операція: що робитиме Сирський далі?
За словами генерал-майора запасу ЗСУ, першого заступника Головнокомандувача ЗСУ (2016-2019 рр.), «Курська операція» має мету, яка, мабуть, відома лише начальнику Сирському. Сергій Кривонос. І попри високий бойовий дух Збройних Сил України та захоплені відгуки західних експертів і політиків, це може закінчитися так само швидко, як і почалося.
“Генерал Сирський міг би відповісти на питання про мету цієї операції. Це він планував і розробляв цю операцію. І це вже було в нього в голові, скажімо так, не перший рік після початку ударів по території Росії, і ця операція”. став абсолютною несподіванкою для росіян.
Це чудовий привід показати, наскільки нестандартним було керівництво Збройними Силами України
Ми яскраво показали слабкість російської влади та її неготовність до великої війни на своїй території. Ми бачимо, що з огляду на величезний кордон між Росією та Україною, Збройні Сили України можуть наступати й на інших напрямках.
Для того, щоб закрити ці прогалини, ці величезні діри, на даному етапі у них немає сил і засобів. Але це не означає, що їх не буде до кінця року. Загалом, загроза нашого наступу вглиб російської території – це просто чудовий привід показати, наскільки нестандартно спрацювало на цьому етапі керівництво Збройних сил України», – сказав Кривонос у програмі Свобода.Live.
Поки що складно прогнозувати, скільки збройні сили зможуть протриматися на території РФ, каже Кривонос. Проте, за його словами, операція була проведена професійно, з урахуванням можливих дій у відповідь російської армії.
Завдання номер один – прикрити свої фланги
“Потрібно розуміти, що на інших напрямках на сході України ворог не припинив завершальних наступальних дій і продовжує активно діяти на Покровському та Куп'янському напрямках. Тому ситуація ще не остаточна, скажімо так, обернена на користь”. про те, що ворог кинув усе на Курську область.
Тому в цій ситуації, поки є можливість, необхідно продовжувати наступ, але завдання номер один – прикрити наші фланги, щоб ворог не завдавав ударів і не створював умов для оточення наших військ. .
Також необхідно розуміти, що чим більше ми просуваємося вглиб території Російської Федерації, тим складніше стає матеріально-технічне забезпечення наших підрозділів, враховуючи те, що ворог активно використовує авіацію.
І, незважаючи ні на що, з абсолютним спокоєм бомбардує власні села та міста. Хоча для нас це не новина, і ми просто розуміємо, що вони готові переорати всю Курську область, лише б не допустити наступу ЗСУ ще глибше в РФ», – констатує Кривонос.
Багато військових експертів, відзначаючи високий моральний дух українців, говорять і про «людську ціну» операції в районі Курська.
У мережі як українські, так і російські пабліки діляться відео з полоненими з обох сторін. Перевірити їх в умовах бойових дій важко, але, як зазначає ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман, без загиблих, поранених і полонених не обійтися.
«Ну, на війні, на жаль, є і загиблі, і полонені, і поранені. Це відбувається постійно. Тому у нас і до того були полонені, і були наші військовослужбовці, які потрапили в полон. Ми їх обміняли, ми їх звільнили. Але якщо ми не впевнені в тому, чи є це успіхом, чи добре це чи погано, або до чого це може призвести, простими словами, чи до ескалації, то чого ви хочете від наших партнерів, коли вони говорять те саме? тут, всередині, замість того, щоб аплодувати, почніть думати і нервувати, чи не буде гірше?».
Українські військові повністю дотримуються зобов’язань, передбачених міжнародним гуманітарним правом, Гаазькими конвенціями 1907 року та Женевськими конвенціями, заявив 14 серпня омбудсмен Дмитро Лубінець.
За даними російської сторони, українська армія увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. Відтоді в регіоні тривають бої. Українська сторона спочатку замовчувала події на Курщині. 12 серпня Київ вперше підтвердив проведення наступальної операції Збройних сил України в Курській області Росії.
13 серпня Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що під контролем України вже перебувають 74 населені пункти в Курській області РФ.
А в МЗС заявили, що Україна не зацікавлена в захопленні території в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців і захиститися від російських ударів.
