У ході спілкування з медіа 28 серпня очільник Мінагрополітики Тарас Висоцький повідомив, що війська РФ цілеспрямовано б’ють по українських сховищах та продовольчій логістиці. Цю інформацію також поширила пресслужба міністерства.
Згідно з підрахунками відомства, внаслідок нападів зазнала руйнації чимала частка новітніх сховищ для харчів, де-не-де цей показник досягає 90%.
Водночас Висоцький запевняє, що дефіциту продуктів харчування не передбачається:
«Ритейл і постачальники перебудовують логістику, переміщують запаси, змінюють маршрути та формати зберігання. Це складніше, довше і дорожче, але система адаптується. Загрози системного фізичного дефіциту базових продуктів сьогодні немає. Можуть бути зміни в асортименті або доступності окремих товарів у конкретних магазинах, але продовольче забезпечення країни зберігається».
Поряд із цим, за словами урядовця, відкритим лишається питання компенсації збитків за продовольство, знищене ворожими ударами. Він зазначив, що поставки та продаж формуються на основі господарських і договірних зв’язків між виробниками, дистриб’юторами й торговельними мережами, тому логічно, аби ризики були розділені між усіма учасниками.
«Це не обов’язково 50 на 50. Для різних товарів різна маржинальність, різні умови співпраці та різний економічний результат. Тому механізм має визначатися окремо для кожної товарної категорії та враховувати, як між сторонами розподіляється прибуток», – зазначив він.
Крім того, на думку міністра, доцільно ділити й додаткові витрати на нові логістичні ланцюги, які доводиться налагоджувати просто зараз.
Висоцький додав, що держава одночасно працює над системними механізмами страхування воєнних ризиків. Але, поки така система не зможе повноцінно працювати, бізнесу важливо знайти «справедливу модель розподілу втрат і додаткових витрат між усіма учасниками ланцюга».
Вранці 28 серпня очільник обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив, що армія Росії другу добу поспіль завдає ударів по Київщині. В області, зокрема, постраждали 14 складських приміщень, одна людина загинула, ще двоє поранені.
Читайте також: Експорт зерна Чорним морем зупинився: падіння на 75%, забиті склади та загроза майбутній посівній
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:
оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
