Ракетний обстріл Військового інституту зв’язку в Полтаві: які висновки?

Понад 50 загиблих і 200 поранених – наслідки влучень двох балістичних ракет у Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації в Полтаві.

Рятувальні роботи все ще тривають, їм заважають авіаудари, які змусили їх припинити, оскільки Росія часто відкриває вогонь по постраждалих районах.

За словами речника ДСНС Олександра Горунжого, кожні 15-20 хвилин на місці наїзду оголошується хвилина тиші, щоб було чути людей під завалами.

Це вже не перший обстріл місць концентрації українських військових. За останні два з половиною роки Росія атакувала навчальний центр «Десна» в Чернігівській області, Яворівський полігон у Львівській області, казарми військової частини в Охтирці в Сумській області, полігон Нацгвардії в Дніпропетровській області, казарми морської піхоти в Миколаєві та полігон 128-го окремого гірсько-штурмового полку бригади в Запорізькій області.

Що відомо про трагедію наразі? І чи були враховані попередні страшні уроки? Досліджували реалії Донбасу (проект Радіо Свобода).

“Рятувальні роботи ще тривають – розбирають завали. Задіяні всі служби. Станом на цей момент кількість поранених – 271. Всім надається необхідна допомога. Я вдячний всім рятувальникам, медикам. , медсестер, усіх полтавців, хто допомагав, здавав кров, хто підтримував», – сказав увечері президент України Володимир Зеленський.

Він поскаржився, що під уламками зруйнованої будівлі ще можуть бути люди.

“Робиться все, щоб врятувати якомога більше життів. За наявною наразі інформацією, від цього російського удару загинула 51 людина. Мої співчуття всім рідним і близьким”, – сказав Зеленський.

Що зараз відомо про страйк і як реагує влада

Місцеві жителі почули вибухи близько 9:10 ранку, а о 9:17 ВВС повідомили про балістичний удар. Повітряну тривогу оголосили за 2-3 хвилини до вибухів.

У Міноборони повідомили, що проміжок між сигналом тривоги і прильотом ракет був настільки коротким, що застав людей під час евакуації в бомбосховище.

Після 14:00 українська влада повідомила, що обстріли зазнали територія Інституту зв’язку та розташована поруч лікарня.

Полтавський журналіст Інна Безугла сказав, що відразу після тривоги дійсно сталося два вибухи, в місті було дуже шумно, на прилеглих територіях вибило вікна, зараз багато скла.

У місті одразу з’явилася інформація про те, що потрібно здати кров, охочих було стільки, що запис перенесли на завтра. За офіційною інформацією, пожежу на місці зіткнення ліквідовано, зараз розбирають завали.

Жодних формувань та інших масових заходів на момент удару не проводилося, повідомив речник Міноборони. Дмитро Лазуткін в ефірі телемарафону.

А в командуванні Сухопутних військ заявили, що проводять розслідування, “чи достатньо було зроблено для забезпечення життя і здоров’я військовослужбовців на об’єкті. А також чи належним чином здійснювалося управління установою в рамках в умовах постійної ракетної загрози з боку противника».

Міністр оборони Рустем Умеров зазначив, що Головна інспекція Міноборони також розслідуватиме обставини трагедії, а прокуратура повідомила про початок досудового розслідування за фактом посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.

Народний депутат Ірина Фріз повідомив, що 5 вересня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки проведе закрите засідання щодо ракетного удару, щоб отримати повну картину того, що сталося, і зробити попередні висновки.

«За будь-якою трагедією завжди стоїть людина, в даному випадку – чиновники», – сказав депутат.

Володимир Зеленський повідомив про операцію з порятунку прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо. А ось як він прокоментував ситуацію у вечірньому зверненні:

“Правоохоронні органи та Міністерство оборони України з’ясовують усі обставини цієї трагедії. Росіяни нанесли цей удар двома балістичними ракетами. Був сигнал авіанальоту. Все інше – кожну деталь – має бути встановлено і перевірено під час розслідування”, – сказав президент.

Які висновки можна зробити зараз?

Військовий блогер Сергій Стерненко переконаний, що удару можна було б уникнути, якби не нехтування правилами безпеки.

«Відволікають людей? Не чули. Маскують? У наших містах місця розташування особового складу буквально «замасковані» зеленими масками. Правилами безпеки нехтують навіть у містах ближнього тилу, бо про Полтаву й казати нема чого. Як завжди, винних не буде, будуть наради, особистий контроль і вказівки, щоб ніколи більше не повторюватися», – написав він.

Розвідувальні дрони над головою та відсутність реакції на попередні трагедії – головні висновки після атаки на Інститут зв’язку, які зробив військовий оглядач та екс-речник штабу АТО Владислав Селезньов.

“У нас критично не вистачає систем спостереження за безпілотниками, зокрема розвідувальними. Росіяни не приховують, що коригували приліт “Іскандерів” у навчальний центр за допомогою розвідувального безпілотника. Якби у нас була достатня кількість належних ресурсів для моніторингу та знищення безпілотних систем противника, такої трагедії можна було б уникнути», – прокоментував Радіо Донбас Реалії експерт.

Він наголошує: усі прифронтові райони є потенційно небезпечними, ворог використовує балістику, яка досягає цілей за лічені хвилини, тому варто подбати про безпеку військових.

«Чому у Харкові школярі ходять до школи, яка знаходиться під землею або в метро, ​​а в освітньому центрі в Полтаві такої можливості не було?» – каже Селезньов.

Військовий оглядач Юрій Бутусов також піднімає тему відповідальності за життя військовослужбовців та уроки попередніх терактів.

У коментарі «Донбас Реалії» він висловив думку, що трагедія є публічною лише тому, що напад стався в центрі міста на навчальний заклад. Він упевнений: причина в безвідповідальному ставленні до життя людей, яке неможливо викорінити уроками попередніх трагедій.

«У воєнний час на військовому об’єкті зібрати декілька сотень людей одночасно в незахищеному приміщенні – це порушення. Тому що скупчення такої кількості людей, особливо в Полтаві, у великому місті, не може залишитися непоміченим, – каже Бутусов. – Очевидно, це не вперше, противник має можливість спостерігати, російська розвідка має можливість повідомити місце і час зустрічі – і це практично гарантує, що вона буде першочерговою метою».

Він наголошує: у Полтаві були неодноразові удари з коригуванням з безпілотника по кількох військових об’єктах: з цього слід зробити висновок, що він може летіти куди завгодно.

• 3 вересня з 9:08 на території Полтавської області оголошено повітряну тривогу.
• Вже через 2 хвилини ВПС ЗСУ попередили про “ракету на Полтаву”.
• Дві російські балістичні ракети влучили в Полтавський військовий інститут зв’язку. Пошкоджено розташовану поруч лікарню та ще один житловий будинок.
• У Полтаві оголошено триденну жалобу.

Російські військові регулярно атакують українські регіони з різних видів зброї – ударні БПЛА, ракети, зенітні ракети, зенітні ракети.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає прицільних ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, вбиваючи мирне населення та руйнуючи лікарні, школи, дитячі садки, об’єкти енерго- та водопостачання.

Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як військові злочини Російської Федерації та наголошують, що вони цілеспрямовані.