Уявіть собі типовий недільний ранок десь у серці українського села. На поле, де трава ще пам’ятає випас гусей і кіз, виходять дві команди першості району. Але замість умовних Колоса чи Трактора на газон впевнено виходять Баварія та Ліверпуль. За ними йде «Динамо» і, якимось дивом, «Ред Булл». Це не галюцинація і не паралельний всесвіт – це суворі і водночас прекрасні реалії чемпіонатів нашого району. Справжня «Атака клонів», де в одному місці зібрані фотокопії майже всіх світових гігантів.
На хвилі популярності нашої статті про камерунський клуб “Фортуна”, яку підхопила вся громадськість – через старий герб ФФУ, яким користуються африканці, ми, навпаки, обрали добірку вітчизняних “клонів”.
Коли Реал і Барса – це не просто амбіції, а франшизи
Почнемо з еліти. Якщо одні просто малюють на гербі корону, то інші підходять до справи з державним розмахом. В Одесі на початку 2000-х вирішили не пустувати і заснували власний «Реал». Більше того, проект був настільки серйозним, що клуб навіть отримав професійний статус і зумів засвітитися у Другій лізі. Кажуть, засновники навіть мали аудієнцію у самого Флорентіно Переса, коли до Києва приїжджав мадридський гранд.
Але Тернопіль пішов ще далі. Там була відкрита дитяча школа під егідою Real Foundation. Це не просто запозичений логотип, а цілком легальна історія з іспанськими методами та благодійним підтекстом. Коли на відкриття на Тернопільщину приїхав майбутній головний тренер мадридців Альваро Арбелоа, світовий футбольний інтернет на мить завмер від подиву. Виявилося, що серед тернопільських краєвидів «вершкові» почуваються цілком комфортно.
Ну як забути про сумську «Барсу»? Свого часу місцевий губернатор настільки захопився каталонцями, що вирішив прищепити дух «блаугранас» на берегах Псла. Деякий час це навіть вдавалося – у клубі була сучасна академія та професійна команда.
Новий клуб Зінченка міг вибирати
Арсеналів в Україні багато – був Київський, Білоцерківський, десятки провінційних самодіяльних. Але хто б міг подумати, що в новому клубі Зінченка є і українські «родичі»! Так, зараз у Запоріжжі є клуб «Аякс» із дивовижним гербом зі старого логотипу Прем’єр-ліги. Працює не тільки з дорослими, а й з дітьми, що дійсно є прикладом серйозності підходу до футболу.
А на Київщині клуб назвали «Аякс» у селі Ксаверівка на честь античних героїв та голландських майстрів дермантинового м’яча. Він багато років грав у місцевих та регіональних турнірах, тож Зінченко міг би співпрацювати з цими двома «Аяксами», щоб в Амстердамі знали, як їх люблять в Україні.
«Наполі», який колись начебто активно цікавився Зінченком і Довбиком, мав би знати, що в селі Гореничі є клуб «Лука», де замість N на впізнаваному круглому гербі стоїть кирилична літера L.
Троєщина Парми та баскські мотиви Одеси
Не відстає від моди на італійську класику і Київ. На Троєщині вже чверть століття є своя Парма. Заснована фанатом того ж «золотого» покоління Невіо Скала і Карло Анчелотті, команда пережила свого творця і продовжує виховувати дітей. Хоча шинки та сири в італійському місті майже не знають про існування свого побратима на лівому березі Києва, місцеві тренери продовжують вчити молодь грати «як у Європі», попри всі фінансові труднощі.
Цікаво, що класичний герб «Парми» також оцінили на Закарпатті – з такими синьо-жовтими щитками грав ФК «Фанчиково».
Схожа історія в Одесі з місцевим «Атлетиком». Тут поєднали непоєднуване: філософію баскського клубу з Більбао (орієнтованість на місцевих вихованців) і міфологію легендарного Одеського британського атлетичного клубу (OBAC) XIX століття. Власник заради мрії навіть продав квартиру, але тепер у одеських дітей є фірмовий автобус і форма, яку не соромляться одягнути навіть у самому Більбао. Лише ракетний обстріл Одеси призвів до загибелі президента клубу.
А ось Штурм (Грац), батьківщина Шварценеггера в Австрії, навряд чи знає про існування клубу Штурм із села Ріпки, який також запозичив герб своїх іноземних тезок. Арнольду варто шукати цей клуб у соцмережах і підписуватися, а Ріпкам думати про стадіон Шварценеггера.
Манчестер Юнайтед і Юве навіть не мріяли
Звичайно, у нас є багато «клонів» історичних клубів з Прем’єр-ліги. Але те, що сталося з «Манчестер Юнайтед» в Уманському районі Черкаської області, йому навіть не снилося!
Місцевий футбольний клуб «Ятрань 80-х» забрав собі герб «червоних дияволів» і встановив там героя мультсеріалу про козаків! З трьох цапів вибрали одного з хитрістю середнього зросту. Його звати Грей. Цей козак ніби натякає на те, що ветеранська команда «Ятрані» — це вам не якийсь «біс», а солідні й авторитетні футбольні вболівальники з животиками та світло-сивим волоссям.
А от «Олімпік Ювілейний» (Слобожанське) використав герб «Манчестер Юнайтед» у негативі. Вийшло нуар.
ФК «Плотича» з Тернопільської області використала впізнавану зірку «Портсмута».
«Ювентус», востаннє оновлюючи свій герб, навряд чи сподівався, що його попередню емблему креативно інтерпретують клуби «Юність» (Пашківка), ФК «Калинівка» з Кіровоградської області та «Ювентус» (Фесківка). Втім, що там – «Говерла» (Ужгород) на останніх роках в УПЛ теж грала з явним реверансом з Турину…
Але це ще не все! Колись під егідою «Бенфіки» були (на короткий час) філії на Київщині та Харківщині, але в Лісабоні навряд чи знали, що орел і щит будуть закріплені за провінційним клубом «Крила Рад» в Україні!
Ну добре – гранди. Історичні клуби, які знають багато років. Але Red Bull зазнав творчого переосмислення і в Україні! Певний час клуб «Дем’янці-Цімекс» з Переяслав-Хмельницького району Київської області грав у натуральній формі «Ред Булл» з бугаями! ФК Яненки взяв собі герб РБ.
А в Чигирині грав клуб «Космос», логотип якого віддавав данину поваги клубу з Нью-Йорка, за який виступали Пеле, Беккенбауер і Рауль.
Токсична спадщина: «шедеври» з-за карнизу
А тепер перейдемо до тієї частини колекції, яку сьогодні ми хочемо розглянути виключно в гумових рукавичках. Мова йде про «натхнення», яке наші фермери та місцеві активісти роками черпали в клубах країн-агресорів.
Так, «Спартак» (Москва) не підозрював, що в Луцьку використовують його емблему. Ну, хай це буде місто, де справді колись була футбольна команда фізкультурно-спортивного товариства «Спартак» — були такі в УРСР. Але Луцьк – це Волинь, Торпедо, Прилад, але аж ніяк не пролетарські гладіатори.
А ФК «Омелянів» із Чернігівської області познущався над гербом «народної збірної», поставивши на ромбі О замість С.
Футбольний клуб із поетичною назвою Майдан із Київської області пішов у царство метаіронії, взявши впізнавану «М» із герба ФК «Москва»! Вже стільки контенту і нашарування, що не збігається! Я так не думаю!
А є більш детальні приклади. ФК Вільне “косплей” ФК Ростов.
На Харківщині в селі Глибоке тривалий час базувався «Маяк». Клуб із 50-річною історією, який у якийсь момент вирішив, що найкращим гербом для них є логотип клубу братан від міста борисів. Місцевий фотошопний «майстер» просто вписав назву села поверх чужого герба. У часи, коли Білорусь став плацдармом для ворога, така «спадщина» виглядає як злий жарт. Звичайно, після всього, що сталося, варто було б розробити щось оригінальне, автентичне.
І такими прикладами є універсал. ФК Путрівка з Київської області або Нива зі Степанок копіюють герб клубу овечийпотім Жерев з Житомирської області надихається Жодіною біла торпеда.
Подекуди в підвалі досі виринають фотокопії ФК Мінськ або Гомель. Сьогодні це виглядає не просто як брак уяви, а як нагальна потреба в інтелектуальній деокупації. Навіть назви цих міст і клубів тепер хочеться писати виключно з малої літери, а їхню «естетику» залишити за закритими дверима історії.
Український футбол у своїх найглибших проявах завжди був дзеркалом суспільства. Ми пройшли шлях від сліпого копіювання всього підряд до створення власних брендів. І якщо «Реал» у Тернополі – це розвиток, то клони від північних сусідів – це те, від чого треба якомога швидше позбутися. Бо справжній футбол починається не з вкраденого логотипу, а з поваги до свого імені.
