У майбутньому в Українському національному пантеоні буде створено лише кілька десятків почесних поховань замість 300-500 могил. Про це в ефірі національного телемарафону 15 липня розповів голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, повідомляє УНН.
Подробиці
За його словами, пантеон має стати центральним державним меморіальним комплексом для вшанування видатних діячів української історії.
“Пантеон – це не кладовище, там не буде 300-500 поховань. Там будуть перепоховані кілька десятків людей”, – підкреслив Алфьоров.
Йдеться насамперед про меморіал героям, де поряд із похованнями можуть бути встановлені кенотафи, меморіальні дошки та інші символічні об’єкти. Точну кількість поховань поки що не встановлено, але, ймовірно, це кілька десятків.
Водночас офіційні документи щодо створення Пантеону не передбачають розміщення 300-500 могил. Також досі немає затвердженого списку осіб, які можуть бути поховані чи увічнені на території комплексу.
Як і чому виникла ініціатива щодо Національного пантеону
Наприкінці червня 2026 року президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про український національний пантеон», визначивши його невідкладним.
1 липня парламент підтримав документ. За відповідне рішення проголосували 287 народних депутатів.
Де буде створено Національний пантеон
Національний пантеон буде розташований у столиці України. Він стане державним меморіальним комплексом.
Кабмін визначив, що його планують розмістити на території Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.
Конкретне місце в межах заказника поки не обрано. Міністерство культури має організувати відкритий архітектурний конкурс, а Український інститут національної пам’яті має забезпечити науково-експертну розробку концепції, а також проведення громадських обговорень.
Остаточний архітектурний проект, вартість будівництва та терміни реалізації ініціативи ще не затверджені.
Хто буде похований в Пантеоні
Законодавство визначає лише загальні категорії осіб, які можуть бути увічнені в Українському національному пантеоні.
Йдеться, зокрема, про:
- керівники українських державних установ різних історичних періодів; президенти України;
- воєначальники;
- діячі державного будівництва, культури, науки, освіти, української мови та релігійного життя.
До списку потенційних кандидатів також можуть увійти українці або пов’язані з Україною діячі, які отримали міжнародне визнання, зокрема Нобелівську премію.
Однак це не означає, що останки видатних українців перенесуть до Пантеону, як класиків української літератури.
“Пантеон – це не збирання святинь, і тому, наприклад, Шевченко похований у Каневі на Чернечій горі – він там залишиться, Леся Українка, Франко – будуть на своїх місцях, Котляревський буде на своєму місці. Пантеон – це не володіння святинями”, – підкреслив голова Українського інституту національної пам’яті.
При цьому автоматичне поховання або увічнення людини в Пантеоні не передбачено. Кожну кандидатуру має розглянути спеціальний дорадчий орган за участю істориків, науковців та представників Українського інституту національної пам’яті.
Після експертизи та громадського обговорення щодо кожної конкретної особи Верховна Рада має прийняти окреме рішення.
Для перепоховання також знадобиться згода родичів. Якщо сім’я відмовиться, таку пропозицію можна буде переглянути не раніше ніж через п’ять років.
Загалом перепоховання рекомендовано не раніше ніж через 20 років після смерті людини. Винятки можливі, якщо могила знаходиться під загрозою знищення, останки раніше не були належним чином поховані або місце поховання знаходиться за кордоном.
У Пантеоні будуть не тільки могили
Український національний пантеон планують використовувати не лише для почесних поховань і перепоховань.
На його території можуть бути встановлені кенотафи — символічні безостанкові надгробки, меморіальні дошки та пам’ятні знаки. У комплексі також планується проведення державних і військових церемоній, церемоній нагородження та офіційних заходів за участю іноземних делегацій.
Пантеон має виконувати просвітницьку та освітню функції. Зокрема, планується створення Книги пам’яті та проведення заходів, присвячених історії та державності України.
Комплекс буде у державній власності. Не можна приватизувати чи здавати в оренду.
Чому Пантеон не військовий цвинтар
Український національний пантеон не слід плутати з Національним військовим меморіальним кладовищем.
Військовий меморіальний цвинтар створений насамперед для поховання загиблих захисників України. Натомість Пантеон має стати маленьким меморіальним простором для вшанування обмеженого кола державних, військових, культурних і громадських діячів різних історичних періодів.
Тому кількість поховань у ньому планують обмежити кількома десятками. Значну частину постатей можна увічнити символічно – кенотафами, меморіальними дошками чи записом до Книги пам’яті.
Чи перепоховають у Пантеоні відомих українських діячів, які загинули за кордоном?
Раніше повідомлялося, що Міністерство закордонних справ визначило місця поховань 98 відомих українців у 21 країні.
Йдеться про політичних діячів, військових, представників культури та українського визвольного руху. Водночас ця цифра не є затвердженим списком осіб, яких планується перепоховати в Національному пантеоні.
Для передачі останків з-за кордону знадобиться не тільки згода родичів, а й переговори з урядами держав, на території яких розташовані поховання.
Серед постатей, які публічно згадувалися в контексті майбутнього Пантеону, був гетьман Іван Мазепа. Водночас офіційного списку кандидатів наразі немає.
