Державна служба України з питань етнополітики та свободи совісті заявляє, що питання про припинення діяльності релігійної організації, яка відмовилася виконувати розпорядження Держполітики про розірвання зв’язків з РПЦ, вирішуватиме лише суд.
Так у службі прокоментували прийнятий 20 серпня Верховною Радою України закон “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”.
“Цей закон відображає ставлення більшості українців до Російської православної церкви (РПЦ), яка є невіддільною від російського режиму та підтримує його агресивну політику. Закон спрямований на об’єднання українців у прагненні захистити свою державу від впливу релігійної організації, яка освячує війну і політику Путіна, не забороняє Українську Православну Церкву (УПЦ) як таку, але передбачає розрив її зв’язків з Російською Православною Церквою, яка є невіддільною від російського режиму. сприяє військовим злочинам, злочинам проти людяності та іншим злочинам, вчиненим Російською Федерацією під час збройного конфлікту проти України”, – йдеться у повідомленні.
Держполітика роз’яснила, що пов’язаним з Російською церквою релігійним організаціям надається можливість вийти з її складу за чітко встановленою процедурою.
«Важливо, що рішення про включення тієї чи іншої релігійної організації до Російської православної церкви, а також питання про припинення її діяльності прийматиметься на основі досліджень неупереджених, незалежних від держави експертів. Державна служба України з питань етнополітики та свободи совісті надає дослідження, яке встановлює наявність чи відсутність тієї чи іншої релігійної організації в Україні у складі Російської православної церкви», – йдеться у повідомленні.
У разі встановлення факту такого входу служба направляє припис до цієї релігійної організації.
«Наприклад, якщо представники релігійної організації входять до складу керівних органів Російської православної церкви – її Синоду, Синоду єпископів, Синодальної комісії, Міжцерковної присутності, то в розпорядженні буде міститися вимога вийти з цих органів. органів та надати відповідні докази, у цьому випадку на цю релігійну організацію не поширюватиметься дія цього закону», – йдеться у повідомленні.
Якщо релігійна організація відмовиться виконувати припис, DESS матиме право звернутися до суду.
«І суд – і тільки суд, як і має бути в демократичному суспільстві, буде вирішувати питання про припинення діяльності цієї релігійної організації», – наголосили у службі.
«Таким чином, 20 серпня Верховна Рада України прийняла закон, який переслідує легітимну мету (припинення підривної діяльності Російської православної церкви, спрямованої на знищення української державності, культури та самобутності), встановлює досягнення ця мета за допомогою закону, а не за допомогою позаправових методів, оскільки вона спрямована на захист конституційного порядку та основних свобод, оскільки вона не відповідає демократичній процедурі; накладають тягар на совість віруючих, оскільки підпорядкування Московському Патріархату не є частиною вчення Православної Церкви», – додали в Держетнополітиці.
20 серпня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8371, який забороняє діяльність в Україні Російської православної церкви та пов’язаних з нею релігійних організацій. Закон, серед іншого, передбачає, що Російська православна церква не може бути власником або учасником юридичних осіб, зареєстрованих в Україні.
Як повідомив у коментарі hromadske голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (Московського патріархату) митрополит Климент, цей закон поширюється на релігійні організації, пов’язані з закордонними центрами, і УПЦ, за його словами, не має адміністративного зв’язку. з таким, і якщо когось в цьому звинувачуватимуть – це буде «вкрай маніпулятивно», оскільки немає українського документа, який би це підтверджував, – продовжив митрополит.
Читайте також: 63% українців підтримують заборону УПЦ (МП) в Україні – КМІС
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну в травні 2022 року УПЦ (МП) оголосила курс на незалежність від Московського патріархату, проголосивши самостійність і незалежність від Москви. Однак після цього в Російській православній церкві (РПЦ) заявили про збереження єдності з УПЦ (МП).
Згодом релігієзнавча експертиза статуту УПЦ (Московського патріархату) показала наявність церковно-канонічного зв’язку з Російською православною церквою, повідомила Держслужба з етнополітики та свободи совісті. У службі зазначають, що Українська православна церква продовжує перебувати в підпорядкуванні Російської православної церкви.
В УПЦ (МП) цю релігієзнавчу експертизу назвали «незаконною та проведеною з порушенням законодавства та виходять за межі її дослідження».
Українські правоохоронні органи неодноразово повідомляли про затримання або повідомлення про підозру священикам УПЦ (МП). За словами голови СБУ Василя Малюка, станом на другу половину квітня кримінальні провадження відкрито проти 61 священнослужителя УПЦ (МП), суди вже винесли сім вироків щодо деяких священнослужителів, які «стали на бік ворог».
З осені 2022 року СБУ активно проводить обшуки на об’єктах УПЦ (МП) по всій Україні. У результаті слідчих дій, серед іншого, правоохоронці виявили «велику кількість матеріалів антиукраїнського змісту», а також документи, що підтверджують наявність російського громадянства у керівництва єпархіальних структур.
Тоді в УПЦ (МП) закликали «не розпалювати внутрішню війну», заявивши, що звинувачення деяких священиків у комісійності є «безпідставними та безпідставними».
