Андрій Борис
Збройні сили України продовжують просування вглиб Росії в районі Курська, загалом – 35 км станом на 15 серпня під контролем українських військових перебувають 82 населених пункти. IN У ніч на 14 серпня підрозділи Повітряних Сил Збройних Сил України спільно з СБУ та ДСНС атакували чотири аеродроми у Воронезькій, Курській та Нижньогородській областях Російської Федерації. А в прикордонному місті Суджа, що за 10 км від кордону з Україною, створили першу українську військову комендатуру.
Американський інститут вивчення війни (ISW), який аналізує ситуацію на фронті в Україні з відкритих джерел, вказує, що операція ЗСУ в Курській області має значний вплив на оборону, матеріально-технічне забезпечення та безпеку всередині Росії.
Про те, що здивувало аналітиків у реакції Кремля, чи можуть нові удари по аеропортах Росії зупинити напади росіян на українських цивільних журналістів Українська служба Голосу Америки Андрій Борис – запитав аналітик з Інституту вивчення війни Джордж Баррос.
Інтерв’ю було скорочено та відредаговано для ясності та плавності.
– Як ви оцінюєте значення масованої атаки українських безпілотників на російські авіабази?
– Схоже, це одна з найбільших скоординованих атак українських безпілотників на російські аеродроми на території Росії.
Слід зазначити, що російський винищувач-бомбардувальник СУ-34 має велику дальність польоту. І тому він може дістатися до України з далеких аеродромів. Однак, знищивши аеродроми, можна знизити так звану «частоту польотів», що дуже важливо.
Чим менше аеродромів, тим менше частота вильотів і це, звісно, зменшує можливості російських ВПС, по-перше, атакувати Україну, а по-друге, відбивати наступ у районі Курська.
– До теми Курська. Неодноразово звучали заяви про те, що однією з цілей українського наступу в районі Курська є відвернення уваги російських військ від інших фронтів – на Донеччині – Часів Яр, Покровськ, на півночі Харківської області. Ви бачите підтвердження того, що росіяни передислокують війська?
– Так, неоднозначна картина. Росіяни розгортають підрозділи з передової в Україні з окремих районів театру військових дій, але не з усіх. Групи північного угруповання військ під Харковом відводяться. Перебазують їх у Курськ. Вони захоплюють десантні частини ВДВ 104-ї дивізії ВДВ і розгортають їх у напрямку Курська. І навіть відводять деякі частини із Запорізького фронту, які зараз діють на півдні, до Курська. (Дані надані на основі аналізу ISW і не перевірені – ред.)
Я не очікував, що вони створять АТО під керівництвом ФСБ
Ви згадали Покровськ, ви згадали Часів Яр – російське командування, наскільки ми можемо судити, ще не відвело значні сили з тих критичних ділянок східної лінії фронту. Виявляється, російське командування вважає за краще залишити ці сили там для наступальних дій. Але вони готові ризикувати і передислокувати підрозділи з інших непріоритетних галузей.
– На тлі українського наступу, що відбувається всередині російської влади?
– Мене здивувало, що Путіну знадобилося кілька днів, щоб реально сформулювати відповідь на цей наступ. Я був дуже здивований, що він не оголосив війну, що не ввели воєнний стан.
Він дав зрозуміти російському народу, що його не цікавить мобілізація
– Я не очікував, що вони створять АТО під керівництвом ФСБ. Насправді операцією керує Бортников, за деякими даними, або наближений до Кремля генерал Дюмін.
З точки зору управління, у нас є об’єднаний штаб, яким керує ФСБ, внутрішні сили безпеки. Для забезпечення цієї операції залучені прикордонники ФСБ, сили Росгвардії, підпорядковані Адміністрації Президента Росії, є сили МВС і рядові війська Міноборони Росії та також військовослужбовці, які перебували на кордоні.
Історично склалося так, що ФСБ не працює за координацією всіх цих структур. І мені дуже незрозуміло, як росіяни збираються створити ефективне об’єднане командування.
Історично він завжди помилявся щодо того, як вести цю війну проти України
центр управління для реагування на цю важливу українську операцію, коли, в принципі, найкраще спроможна організація для цього — це російський Генштаб і міністр оборони Росії.
– Що це говорить про російське командування та здатність вести війну?
– Я думаю, що це багато говорить нам про наміри Путіна. Він дав зрозуміти російському народу, що він не зацікавлений у черговій мобілізації.
Я також думаю, що якби Путін оголосив війну чи запровадив воєнний стан, це викликало б паніку по всій Російській Федерації та знизило політичну стабільність, що є головним фактором для Путіна.
Тому я вважаю іншою проблемою рішення Путіна знову підпорядкувати те, що повинно бути адекватним військовим плануванням, його власним політичним цілям заради власної внутрішньої стабільності.
Історично склалося так, що він завжди робив помилки щодо того, як вести цю війну проти України, і він ставив пріоритет політичним міркуванням над надійною військовою відповіддю.
За даними російської сторони, українська армія увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. Відтоді в регіоні тривають бої. Влада Курської, Брянської та Бєлгородської областей Росії ввела в регіонах режим контртерористичної операції.
Українська сторона спочатку замовчувала події в Курській області РФ. 12 серпня Київ вперше підтвердив проведення наступальної операції Збройних сил України в Курській області Росії.
