Камери, ліміти та додаткові перевірки: що може змінитися для користувачів терміналу

Після рекордних штрафів Національного банку України для компаній, що працюють під брендами EasyPay і City24, учасники ринку платіжних терміналів почали обговорювати запровадження єдиних правил посиленого фінансового моніторингу.

Серед можливих нововведень:

• відеоперевірка клієнтів;
• встановлення камер біля терміналів;
• часові паузи між операціями;
• додаткова перевірка нетипових платежів.

УНН розібралися, як можуть змінитися платежі через EasyPay та City24 для українців.

Останнім часом учасники ринку платіжних терміналів почали обговорювати необхідність впровадження єдиних стандартів фінансового моніторингу.

За даними ЗМІ, оператори термінальних мереж спільно з Асоціацією українських банків готують меморандум, в якому можуть бути встановлені єдині правила для всіх учасників ринку. Ініціатива спрямована на уніфікацію підходів до ідентифікації клієнтів, оцінки ризиків, виявлення підозрілих операцій та взаємодії з регулятором. Після узгодження пропозицій документ планується передати на розгляд Національного банку.

Які зміни можна внести

Однією з найбільш обговорюваних пропозицій стала відеоверифікація клієнта в момент внесення готівки в термінал. Йдеться про можливість встановлення камер безпосередньо біля платіжних пристроїв або за допомогою вже наявних камер для підтвердження того, що транзакцію проводить реальна людина.

Учасники ринку також обговорюють введення обов’язкових інтервалів між послідовними платежами. Такий механізм може ускладнити виконання великої кількості операцій за короткий проміжок часу.

Серед інших можливих заходів, які змінять правила користування терміналами для людей, називають:

• встановлення єдиних лімітів розрахунків готівкою;
• додаткова перевірка операцій, які повторюються з тими самими деталями;
• блокувати виплати у разі виявлення нетипової поведінки;
• посилена перевірка клієнтів, які здійснюють операції на великі суми;
• виявлення платежів, здійснених у різних містах за одним і тим же телефонним номером;
• обмеження кількості операцій на певний період;
• розширення переліку даних, які клієнт повинен вказати під час оплати.

Водночас усі ці заходи зараз перебувають на стадії обговорення. Нацбанк поки не ввів обов’язкових вимог щодо встановлення камер чи розпізнавання облич. Також невідомо, як саме може здійснюватися відеозйомка, як довго будуть зберігатися записи і хто матиме до них доступ. Ці питання потребуватимуть окремого врегулювання, зокрема з урахуванням законодавства про захист персональних даних.

Що вже змінилося для користувачів терміналів у 2026 році

Деякі посилені вимоги до готівкових операцій через термінали вже набули чинності.

Так, з 26 червня 2026 року під час більшості операцій із внесення готівки через програмно-технічні комплекси самообслуговування користувач повинен вказувати повний номер мобільного телефону. Після цього номер необхідно підтвердити за допомогою одноразового коду з повідомлення або коду, отриманого під час телефонної розмови.

Ця вимога жодним чином не залежить від суми готівки, яку клієнт хоче внести. Його мета – ускладнити анонімні готівкові платежі та підвищити рівень відстежуваності транзакцій.

Однак і тут Національний банк України передбачив низку винятків. При оплаті додаткове підтвердження номера телефону не вимагається:

• податки;
• зустрічі;
• штрафи;
• адміністративні послуги та інші платежі до державного або місцевих бюджетів;
• комунальні послуги;
• Інтернет;
• телевізор;
• захист;
• стаціонарний телефонний зв’язок;
• залізничні квитки;
• міський та приміський транспорт;
• поповнення транспортних карток.

Окремі спрощення передбачені для поповнення мобільного зв’язку в межах встановленого ліміту.

Крім того, додаткова верифікація може не застосовуватися при поповненні власного карткового рахунку, якщо термінал зчитує банківську картку, а користувач підтверджує операцію ПІН-кодом, одноразовим паролем або через мобільний додаток банку.

Як нові правила роботи з терміналами можуть вплинути на клієнтів

У разі введення додаткових вимог здійснення платежів через термінали може тривати довше. Користувачам, ймовірно, доведеться частіше підтверджувати свою особу, надавати додаткові дані або чекати, перш ніж виконувати наступну операцію.

Для клієнтів, які користуються терміналами для одноразових побутових платежів, зміни можуть бути майже непомітними. Водночас ті, хто регулярно вносить великі суми або здійснює багато платежів поспіль, можуть зіткнутися з додатковими перевірками та обмеженнями.

Не виключено, що частина операцій, у разі виявлення ознак ризику, буде тимчасово призупинена до з’ясування походження коштів або призначення платежу. Оператори також можуть переглядати ліміти, швидкість обробки платежів і внутрішні процедури для блокування підозрілих транзакцій.

Які можливі ризики існують для ринку

Економісти та експерти у сфері фінансового права попереджають, що посилення правил фінансового моніторингу може збільшити витрати операторів термінальних мереж. Компаніям доведеться інвестувати у відеокамери, сервери зберігання, нове програмне забезпечення, системи аналізу операцій і додатковий персонал. Ці витрати потенційно можуть вплинути на розмір комісії, яку сплачують користувачі.

У той же час єдині правила можуть зменшити ризик того, що різні оператори застосовуватимуть різні вимоги. Без єдиних стандартів клієнти або посередники можуть перейти до мереж із менш суворими процедурами перевірки. Тому учасники ринку виступають за однакові вимоги для всіх операторів, а не за окремі обмеження для найбільших мереж.

Контекст

У травні 2026 року Нацбанк наклав штрафи на 135,15 млн грн ТОВ «ФК «Контрактовий дім», що працює під брендом EasyPay, і ТОВ «Свіфт Гарант», яке представляє мережу City24.

Загальна сума санкцій склала 270,3 млн грн. Це одні з найбільших штрафів, які регулятор застосував до небанківських фінустанов за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу. Цю інформацію НБУ оприлюднив 5 червня, при цьому самі рішення були прийняті у травні 2026 року.

Які були претензії НБУ

Нацбанк заявив, що під час перевірок виявив порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.

У випадку з EasyPay претензії регулятора стосувалися, зокрема, недоліків у застосуванні ризик-орієнтованого підходу, внутрішніх документів з фінансового моніторингу, процедур перевірки нових і діючих клієнтів, управління ризиками під час дистанційних операцій.

Крім того, НБУ вказав на недоліки в роботі з політично значущими особами, а також на несвоєчасне або неповне надання регулятору документів і пояснень.

Стосовно City24 національний фінансовий регулятор повідомив про неадекватну перевірку та верифікацію клієнтів, недостатнє застосування посилених заходів до осіб із високим ризиком, проблеми з процедурами внутрішнього фінансового моніторингу та неповну інформацію про клієнтів та їхні операції.

При цьому в публічних повідомленнях НБУ не згадувалося про те, що компанії вже були визнані винними у відмиванні грошей. Регулятор застосував до них заходи адміністративного впливу за порушення правил фінансового моніторингу.

Що могло привернути увагу регулятора

За даними українських ЗМІ, які посилаються на джерела, знайомі з результатами перевірок, увагу регулятора могли привернути операції, які мали ознаки нетипових або технічно малоймовірних. Зокрема, йшлося про випадки, коли нібито за дуже короткий проміжок часу була здійснена значна кількість виплат. У деяких ситуаціях швидкість операцій може бути такою, що людина фізично не встигне внести в термінал відповідну суму готівки.

ЗМІ також писали про використання одного номера телефону для здійснення платежів у різних містах з дуже коротким інтервалом між транзакціями.

Окремі джерела стверджували, що кількість транзакцій, зафіксованих у звітах реєстраторів розрахункових операцій, не може відповідати записам з камер на місцях розташування терміналів. Крім того, у ЗМІ з’явилася інформація про те, що окремі одержувачі великих сум не включали ці надходження до фінансової чи податкової звітності.

Зазначимо, що НБУ офіційно не повідомляв про конкретні деталі справи.

Як EasyPay і City24 відреагували на санкції НБУ

EasyPay і City24 не погодилися з рішеннями регулятора і звернулися до суду. Після подання позову компанією «Свіфт Гарант» Нацбанк заявив, що відстоюватиме законність накладеного штрафу в суді. Подібну позицію регулятор висловив після судового звернення ТОВ «ФК «Контрактовий дім».

Остаточних судових рішень щодо законності санкцій наразі немає. Тому штрафи залишаються чинними рішеннями регулятора, але їх законність ще перевірятимуть у суді.

Що потрібно знати про EasyPay та City24

Це одні з найпотужніших гравців на ринку платіжних терміналів в Україні. За даними ЗМІ, мережа EasyPay налічує близько 20 тис. активних терміналів, а City24 — близько 15 тис. Разом вони можуть контролювати близько 60% українського ринку незалежних платіжних терміналів. Через велику частку цих компаній, будь-які зміни в правилах їх роботи можуть фактично вплинути на більшість користувачів терміналів в країні.

Нагадаємо

У листопаді 2025 року Рада запропонувала створити «реєстр крапель». Ініціатива передбачала створення Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю.