Війна Російської Федерації проти України довела необхідність «пріоритетного розвитку європейської оборонної промисловості та відповідних прикладних технологій», написав високий представник ЄС Жозеп Боррель у своєму блозі на сайті Європейської служби зовнішніх дій.
«Агресивна імперіалістична війна Росії фактично розглядається як екзистенційна загроза для Європейського Союзу. На цьому тлі рішучість спільного запозичення для фінансування основних військових зусиль на підтримку України з метою змусити Путіна сісти за стіл переговорів» , повинні здійснюватися швидко і відповідно до домовленостей ЄС. Водночас вони повинні зміцнити конкурентоспроможність Європи в критично важливих секторах оборонної промисловості та не дати нам остаточно відстати від Росії та інших у цій сфері», – сказав високий. – високопоставлений представник ЄС.
За його словами, “ЄС і його країни-члени щороку витрачають 14,4 млрд євро на дослідження і розробки у військовій сфері. У той же час, наприклад, США витрачають на такі програми майже вдесятеро більше – 130 млрд євро. Однак європейські інвестиції фрагментовані та розподілені між країнами-членами. Така фрагментація відображає загальну ситуацію в європейській обороні, оскільки лише 18 відсотків оборонного обладнання в Європі замовляється спільно, у кооперації, решта – на національній основі, у кожній з країн-членів. Наслідком цього є те, що європейська оборонна промисловість занадто мала, надто роздроблена та стикається з браком інновацій».
При цьому високий представник ЄС окремо підкреслив “важливість посилення взаємодії оборонного виробництва з приватним сектором. Багато сучасних технологій вийшли на споживчий ринок з оборонного сектора, але сьогодні спостерігається зворотний процес – більше і більше цивільних комерційних технологій використовуються у військовій сфері.
«Яскравою ілюстрацією цієї тенденції стала загарбницька війна Росії проти України. Вона почалася з масштабної кібератаки, і саме Microsoft, комерційна структура з необхідними можливостями, вжила заходів для захисту цифрової інфраструктури України. коли Росія спрямовувала свої атаки на українську інтернет-інфраструктуру, зв’язок для Збройних сил України забезпечував інший комерційний оператор – компанія Starlink», – нагадав Боррель.
“У світі відновлення конфлікту та геополітичного суперництва оборона потребує далекоглядного лідерства, включаючи передові технології. Європейська оборонна промисловість має величезний потенціал. Наше завдання – розкрити його”, – додав високий представник ЄС.
9 жовтня посли Європейського Союзу домовилися про кредит для України на 35 млрд євро, повідомив редактор Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода з європейських питань Рікард Юзвяк.
У вересні президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала надання Україні кредиту в розмірі до 35 млрд євро “в рамках зобов’язань G7”. Президент України Володимир Зеленський під час брифінгу з фон дер Ляєн уточнив, що ці кошти будуть витрачені в першу чергу «на енергетику, на оборону».
Минулого місяця Bloomberg також повідомило, що Сполучені Штати повідомили Європейському Союзу, що нададуть Україні 20 мільярдів доларів на масштабний пакет допомоги під керівництвом Великої семи (G7), якщо блок змінить режим санкцій проти Росії.
У червні G7 в принципі погодилася надати Україні безповоротну позику, яка буде погашена за рахунок надходжень у розмірі близько 280 мільярдів доларів із заморожених російських активів, більшість з яких знаходяться в Європі.
Спочатку США та ЄС домовилися про внески на однакові суми, приблизно по 20 мільярдів доларів кожен, доки Вашингтон не зажадав від Європи більш тривалого режиму санкцій, щоб гарантувати збереження отриманих здобутків.
