Всесвітній день донора крові – в Україні зростає культура донорства та підтримки пацієнтів



Сьогодні, 14 червня, у багатьох країнах світу проводяться різноманітні заходи з нагоди Всесвітнього дня донора крові. Захід започатковано ООН у 2005 році. Дата обрана не випадково, 14 червня 1868 року народився австрійський імунолог Карл Ландштейнер, лауреат Нобелівської премії за відкриття груп крові, пише УНН

Всесвітній день донора крові: чому 14 червня

Щороку 14 червня країни світу відзначають Всесвітній день донора крові. Цей захід має на меті привернути увагу громадськості до проблеми потреби людства в безпечній крові та її компонентах чи препаратах, а також висловити подяку донорам крові за те, що вони здають кров і допомагають рятувати життя людей.

У 2005 році Всесвітня асамблея охорони здоров’я прийняла резолюцію про встановлення Всесвітнього дня донора. 14 червня – день обраний не випадково. Саме 14 червня 1868 року народився лауреат Нобелівської премії 1930 року, австрійський лікар та імунолог Карл Ландштейнер, який відкрив групи крові людини.

Що святкують 14 червня в Україні та світі14.06.26, 06:00 • 3968 перегл

Ситуація з донорством в Україні

Як вона розповіла в коментарі УНН Ірина Славінська, генеральний директор Всеукраїнської асоціації розвитку донорства «Донор.ЮА», перед усіма країнами світу стоять проблеми із залученням донорів. Розвинені країни вирішують це питання завдяки значним інвестиціям у розвиток донорського руху, комунікаційні кампанії тощо.

Нестачу донорської крові в Україні, на жаль, завжди вирішували пацієнти, які її потребують, їхні родичі чи знайомі. Тобто дефіцит крові був задовго до повномасштабної війни – система роками працювала з нижчим рівнем забезпечення, ніж рекомендовано міжнародними стандартами. Після початку повномасштабної війни потреба в донорській крові значно зросла – кажуть, щонайменше 60%. Водночас онкологія, хірургія, акушерство та багато інших галузей медицини потребують крові щодня, незалежно від подій на фронті

– зазначає Славінська.

Однак, за її словами, головна проблема полягає не лише в кількості людей, які приходять за пожертвуваннями, а й у нерегулярності. Більшість українців здають кров спорадично, часто один раз, а стабільність системи забезпечують ті донори, які повертаються знову і знову.

Найгострішою проблемою є нестача крові у прифронтових районах

Славінська зазначила, що потреба в крові нерівномірна і змінюється чи не щотижня залежно від завантаженості конкретних лікарень та регіонів. Найгостріша потреба зазвичай виникає в прифронтовій зоні та в районах транспортування поранених бійців.

У своїй діяльності ми наголошуємо на важливості формування єдиної бази постійних донорів по всій країні, щоб система не залежала від точкових спалахів активності в окремих містах. Потреба в крові коливається залежно від ситуації в конкретних лікарнях і регіонах, але традиційно найбільша в прифронтових районах і великих медичних центрах, які приймають значну кількість пацієнтів.

– додає Славінська.

«Звичайної групи крові завжди достатньо» — це міф

Вона підкреслює, що найбільш універсальною і тому особливо затребуваною є перша група крові з негативним резус-фактором – 0(I) Rh−, яку можна використовувати для переливання в екстрених випадках.

При цьому потреба в конкретних групах крові постійно змінюється.

Тому ми закликаємо вас здавати кров незалежно від групи чи резус-фактора – системі крові потрібні всі групи крові та всі резус-фактори. Якщо ви думаєте, що ваша група численна, тому що вона широко поширена, це помилка

– наголошує Славінська.

Посмертний донор: в Охматдиті провели коридор пошани для 13-річного Івана21.03.26, 04:09 • 21138 перегл

Кількість донорів крові в Україні

Наразі в Україні немає єдиного державного реєстру донорів, який би дозволяв бачити точну кількість активних донорів по всій країні, тому, за словами Славінської, важливим є впровадження системи «еКров» – цифрового інструменту, який дозволить відстежувати шлях крові від донора до пацієнта, а також посилити контроль за якістю, безпекою та доступністю компонентів крові. МОЗ України працює над впровадженням цього функціоналу з 2023 року.

Для стабільної роботи системи крові Україні необхідно близько 1 млн постійних донорів. Ми планомірно працюємо над збільшенням цієї кількості. Станом на червень 2026 року на платформі ДонорUA зареєстровано понад 220 тисяч донорів. Це активна спільнота людей, які отримують сповіщення про заплановані пожертви, можуть реєструватися на заходи та реагувати на потреби конкретних пацієнтів

– додає Славінська.

Найбільшою проблемою є короткострокові сплески донорської активності

Співзасновник ГО наголошує, що динаміка донорства крові залишається нерівномірною.

Резонансні події, надзвичайні ситуації та новинні події традиційно спричиняють короткочасні сплески активності, за якими слідує спад. Саме це «коливання» є одним із головних викликів для системи крові, оскільки ускладнює планування резервів. Недарма одним із ключових меседжів наших кампаній є «Пожертвування – основа». Ми хочемо, щоб донорство стало такою ж звичною частиною відповідального ставлення до суспільства, як волонтерство чи благодійність. Всесвітній день донора крові – хороший привід привернути увагу до цієї теми, але система крові не живе від дня до дня. Саме на цьому ми наголошуємо у нашому всеукраїнському флешмобі «Донорство – основа»: важливо не просто прийти один раз, а повертатися регулярно

– наголошує Славінська.

Як стати донором

Вона уточнює, що донором може стати громадянин України, а також іноземець з посвідкою на постійне проживання в Україні віком від 18 років і вагою понад 50 кг.

Перед кожною донацією людина в пункті донорства проходить попереднє обстеження, де визначають групу крові та перевіряють стан здоров’я (тиск, рівень гемоглобіну). Лікар оцінює наявність можливих протипоказань і приймає рішення про допуск до донорства.

Розрізняють абсолютні і тимчасові протипоказання. До постійних належать, зокрема, ВІЛ-інфекція, вірусні гепатити, туберкульоз, онкологічні захворювання та захворювання крові та низка інших серйозних хронічних захворювань. Тимчасовими протипоказаннями є, наприклад, період після застуди, певних щеплень, татуювань чи стоматологічних процедур, коли потрібно почекати певний час. Повний перелік протипоказань затверджений МОЗ України

– додає Славінська.

За її словами, найпростіший спосіб почати – зареєструватися на платформі ДонорUA, записатися на найближчу здачу у вашому місті та отримувати повідомлення про поточну потребу в крові.

У МОЗ пояснили українцям, як здати кров і стати донором12.06.26, 09:38 • 51126 перегл



Джерело

Новини України онлайн - Ukrinformer
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Підтвердіть що Ви не робот *Капча загружается...