Фіброз печінки — це не самостійне захворювання, а процес, який супроводжує різні типи хронічних уражень. На тлі патології відбувається поступове заміщення функціональних гепатоцитів сполучною тканиною, що призводить до порушення структури органа, зменшення його резервів і зрештою — до ризику розвитку цирозу.
Ще не так давно точне визначення стадії фіброзу було можливим лише за результатами пункційної біопсії — інвазивної процедури з потенційними ускладненнями. Сьогодні на перший план виходять неінвазивні методи, зокрема ультразвукова еластографія, яка дозволяє з високою точністю оцінити щільність печінкової тканини без порушення її цілісності. Дізнатися більше про процедуру та записатися на консультацію можна на сторінці клініки “Веселка” https://veselka.clinic/napriamky/diahnostyka/uzd.
Чому фіброз важливо виявити якомога раніше
Зміни в тканинах накопичуються поступово. Спочатку — безсимптомно, без болю чи характерних змін у аналізах. Пацієнт може почуватися цілком нормально, маючи вже виражене ураження печінки. До основних причин належать:
- хронічний гепатит B або C;
- неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП);
- токсичне ураження (алкоголь, ліки);
- аутоімунні захворювання;
- порушення обміну речовин (наприклад, гемохроматоз).
З часом фіброз може перейти в цироз — з необоротним ураженням структури, портальною гіпертензією та ризиком печінкової недостатності.
Як працює еластографія — “біопсія без голки”
Ультразвукова еластографія — це метод, який оцінює жорсткість печінкової тканини за допомогою спеціального датчика, що надсилає акустичні імпульси. Чим більше щільної тканини — тим вища стадія фіброзу.
Переваги:
- неінвазивність;
- безболісність;
- можливість проведення амбулаторно;
- об’єктивна кількісна оцінка;
- повторюваність і можливість динамічного моніторингу.
Еластографія має доведену діагностичну точність при:
- підозрі на хронічний гепатит (оцінка до та під час лікування);
- спостереженні пацієнтів з НАЖХП — у поєднанні з біохімією дозволяє уникнути біопсії в 70–80% випадків;
- контролі пацієнтів після трансплантації або лікування гепатиту С;
- оцінці фіброзу при аутоімунних або метаболічних ураженнях.
Однак у певних клінічних ситуаціях біопсія все ще необхідна — наприклад, при суперечливих результатах, атипових змінах або якщо є потреба в гістологічному підтвердженні діагнозу.
УЗД як точка входу
Найбільша цінність УЗД — у можливості своєчасного виявлення змін ще до появи симптомів або ускладнень. При стандартному ультразвуковому дослідженні печінки лікар може зафіксувати:
- неоднорідність структури;
- зміни ехогенності;
- порушення судинного малюнка;
- ознаки портальної гіпертензії.
УЗД з еластографією дозволяє виявити фіброз печінки до того, як він стане клінічно значущим. Це альтернатива біопсії в більшості випадків, але лише за умови, що дослідження проводить досвідчений лікар.
