Європейська комісія наприкінці грудня представила правову пропозицію щодо використання 90 мільярдів євро кредиту, погодженого для України на 2026-2027 роки лідерами ЄС минулого року, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Багатомільярдний кредит пропонується розділити на дві частини: 30 мільярдів на підтримку бюджету, 60 мільярдів на військову підтримку.
За словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, завдяки військовій допомозі Україна може впевнено протистояти Росії і водночас тісніше інтегруватися в європейську оборонно-промислову базу.
«Кошти будуть спрямовані на закупівлю обладнання в першу чергу в Україні, країнах ЄС та ЄЕЗ/ЄАВТ (зона, де діють правила єдиного ринку ЄС – ред.). Але, якщо ці необхідні закупівлі неможливі в цьому регіоні або своєчасно, тоді іноді також може бути можливим придбати обладнання за межами ЄС і географічного регіону та географічного регіону, який я щойно описав», – сказала голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, представляючи пропозицію.
Таке правило витрачання коштів на військові потреби стало компромісом між групами держав ЄС, одна з яких виступала за придбання техніки переважно на європейських ринках, щоб сприяти нарощуванню оборонного виробництва. Цей табір очолила Франція.
Певною мірою проти цього виступила група держав, серед яких, зокрема, Нідерланди, які виступали за надання Україні можливості розпоряджатися коштами на свій розсуд. Зокрема, витратити їх на американську зброю, наприклад, у рамках ініціативи PURL.
“Загалом європейська преференція, але за каскадним принципом: перш за все європейська преференція, а якщо це неможливо – то закупівлі за кордоном… Паралельно ми повинні зміцнювати нашу оборонно-промислову базу, і це важливо не тільки для України, а й для нашої власної безпеки. Тому є сильний інтерес у тому, щоб дати потужний стимул переважно закупівлям у зазначеному регіоні”, – пояснив суть компромісу голова Єврокомісії.
Читайте також: Туск про фінансування України ЄС: “тепер у вас сильніші карти”
Комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що приблизно 60 мільярдів євро, виділених на підтримку оборонних зусиль України, дозволять їй придбати обладнання, необхідне для самооборони, водночас забезпечуючи «дуже значний» поштовх для швидкозростаючої оборонної промисловості Європи та України.
«Сьогоднішня пропозиція свідчить про те, що ми налаштовані й надалі надавати Україні необхідну підтримку», – також наголосив він.
Україні знадобиться 30 млрд євро бюджетної підтримки для просування реформ і модернізації країни, зокрема для членства в ЄС, підкреслила фон дер Ляєн. Президент Єврокомісії вкотре підкреслив, що Україні не доведеться повертати цей кредит, поки Росія не відшкодує завдані їй збитки. З цією метою ЄС продовжуватиме заморожувати свої активи.
“Фінансові потреби України будуть забезпечені, а очікувана бюджетна підтримка буде гарантована у вигляді позики, яка буде погашена репараціями, які належать Україні від Росії”, – підкреслила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
Пропозиції Єврокомісії має схвалити Європарламент. Мета – розпочати виплати траншів у квітні 2026 року, враховуючи їхню актуальність для України.
У ніч на 19 грудня лідери ЄС схвалили рішення про надання Україні 90 мільярдів євро на наступні два роки. Йдеться про позику, підтриману бюджетом ЄС, а не про репараційну позику, яка активно обговорюється останніми тижнями.
Репараційний кредит розглядався як механізм фінансової підтримки України в розмірі до 90 млрд євро на найближчі два роки за рахунок надходжень і залишків готівки заморожених російських активів, загальна сума яких в Європі оцінюється приблизно в 210 млрд євро.
Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів і називає можливе використання цих активів на користь України розкраданням.
