Північна Корея відправляє своїх громадян на примусові роботи до Росії, йдеться в звіті правозахисної організації Global Rights Compliance від 25 березня.
На підставі свідчень 21 громадянина КНДР, які працюють на будівництві в трьох російських містах, правозахисники дійшли висновку про наявність усіх 11 ознак примусової праці, визначених Міжнародною організацією праці. Співрозмовники організації говорили про репресивну схему контролю, насильства та примусу.
GRC зазначає, що Росія порушує санкції ООН, які забороняють працевлаштування громадян Північної Кореї. Водночас, як йдеться в прес-релізі організації, Росії “потрібна робоча сила для підтримки економіки, яка зазнає труднощів через війну в Україні”.
Читайте також: У Пхеньяні відкрили житловий квартал для членів сімей “бойовиків іноземної військової операції”
Відповідно до GRC, працівники повинні працювати до 364 днів поспіль на рік, у середньому 14 годин на день (від 12 до 16 годин у деяких випадках), приблизно за 10 доларів на місяць. Деякі працівники опинилися в боргах після року роботи через державну систему квот КНДР.
Організація дійшла висновку, що програма іноземної праці служить стратегічним інтересам Пхеньяна, а не економічним можливостям самих працівників:
“Програма є інструментом для трьох пересічних інтересів уряду КНДР: отримання твердої валюти, забезпечення дипломатичного впливу та збереження військової переваги. Робітники стають інструментами державної політики, а не бенефіціарами економічних можливостей”.
Хоча робітники мають нібито свободу дій і навіть підкуповують північнокорейських чиновників для роботи за кордоном, це не скасовує фактор примусу. GRC вказує на значний інформаційний розрив між інформацією, яку отримують громадяни Північної Кореї, та реальністю, з якою вони стикаються. Зокрема, згідно зі свідченнями, компанія-роботодавець забирає паспорти працівників і видає їх лише у разі рейду поліції для перевірки.
“Ми повинні визнати вбудовану свободу дій працівників, визнаючи, що це є примусовою державною працею, забороненою міжнародним правом”, – йдеться в тексті.
Система державних квот КНДР, пояснюють автори доповіді, робить програму іноземної робочої сили фундаментально експлуататорською. Державна квота систематично знижує їм зарплату. Водночас неповний робочий день, без якого працівники не можуть вижити, є незаконним.
За даними організації, державна квота постійно зростає, а свідчення працівників свідчать про збільшення з 600 до 700 доларів на місяць, а деякі повідомляють, що платять 850 доларів на місяць. Недоплата квоти переноситься на наступний рік, втягуючи працівників у цикл боргової кабали.
«Найбільше робітники хочуть не суворої юридичної відповідальності, а розумного, негайного полегшення важких умов: належного захисного обладнання на робочих місцях, скороченого робочого дня, менш експлуатаційної системи квот, можливості підтримувати зв’язок із сім’ями вдома та кращих можливостей для тих, хто хоче втекти», – повідомляють правозахисники.
За даними ООН за 2024 рік, понад 100 тисяч північнокорейців працюють за кордоном у рамках державної програми примусової праці КНДР.
