Бізнес російського бізнесмена Ігоря Наумця в Україні вартістю 1 мільярд гривень, незважаючи на санкції РНБО та арешт, перейшов до нового приватного власника в обхід держави, яка не стежила за збереженням заблокованих активів і півтора року не використовувати механізм конфіскації бізнесу підсанкційного бізнесмена з російським громадянством. Про це йдеться в розслідуванні “Схем” (Радіо Свобода).
Йдеться про численні активи холдингу Наумця «Юнігран», який видобуває корисні копалини в кар’єрах у Житомирській області та виготовляє тротуарну плитку – це виробничі комплекси, техніка, сотні вагонів, сотні гектарів землі. Як з’ясували журналісти, новим приватним власником цих активів став пивоварний бізнесмен Сергій Шапран, пов’язаний із колишнім прокурором Києва, а нині очільником Одеської області Олегом Кіпером.
Діяльність холдингу «Юнігран» потрапила в поле зору правоохоронних органів влітку 2022 року, в результаті чого активи холдингу були арештовані, а навесні 2023 року РНБО ввела санкції проти його власника, громадянина РФ. Федерація, Ігор Наумець. Перехід активів в інші приватні руки замість конфіскації на користь держави став можливим завдяки тому, що суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк у порушення підсудності зняв з них арешт, а прокурор в останній момент відмовився від власного оскарження цього рішення, а також через відсутність в українському законодавстві покарання за ухилення від санкцій.
Підсанкційний бізнесмен Ігор Наумець у коментарі журналістам підтвердив, що Сергій Шапран обіцяв йому вирішити «бізнес-проблеми» в обмін на 50% акцій, але в підсумку нібито «захопив» весь бізнес. А сам Шапран розповів «Схемам», що всі укладені ним домовленості «законні».
За версією слідства, влітку 2022 року СБУ у супроводі СБУ та за процесуального керівництва ОГП відкрила проти холдингу Юнігран кримінальне провадження за низкою статей – від «фінансування тероризму» та «створення терористичної групи» до «ухилення від сплати податків». За даними правоохоронців, компанія, якою «керував впливовий російський бізнесмен», займалася «незаконним видобутком з українських надр у промислових масштабах», а «мільйонні прибутки спрямовувала на фінансування повномасштабної агресії». Російської Федерації та надати матеріальну підтримку окупаційним адміністраціям у Криму та на сході України». .
Навесні 2023 року РНБО ввело санкції проти засновника Юніграну Ігоря Наумця, його радниці, громадянки Великобританії Олени Калпи, на яку намагалися переписати активи Наумця після відкриття кримінальної справи, а також проти ряд кіпрських фірм, які володіють українськими підприємствами холдингу.
За версією слідства, Ігор Наумець отримав російське громадянство в 2001 році, а в 2014 році, досягнувши 45 років, відновив паспорт. Сам бізнесмен стверджує, що у нього немає російського паспорта, але дійсність документа підтверджується даними державного порталу РФ «Держпослуги», а також виписками про майно в іноземних компаніях, де є його російське громадянство. вказано.
Раніше Наумець жив на дві країни – в Росії та Україні, де десятиліттями керував бізнесом з видобутку корисних копалин і продажу будівельних матеріалів. “Юнігран” продавав українські корисні копалини російським приватним підприємствам і державним структурам, зокрема, у 2015 році – Федеральному агентству спеціального будівництва, яке тоді підпорядковувалося Міноборони РФ, у 2017-2018 роках – ” Будівельна асоціація» Президента Російської Федерації.
Як з’ясували журналісти, видобуті в Україні корисні копалини холдинг експортував до Росії безпосередньо перед початком повномасштабної війни. Частину компаній Наумця в Росії вже ліквідували, але наразі там продовжують працювати чотири фірми, пов’язані з його сім’єю або близькими йому людьми. Три компанії займаються торгівлею будматеріалами, вантажоперевезеннями і управлінням нерухомістю, четверта – приватна клініка в Московській області, якою керує дочка Наумця. Усі компанії сплачують податки до бюджету РФ: загалом за 2022 рік і частину 2023 року сплачено 15 мільйонів рублів (понад 100 тисяч доларів).
«Схеми» дослідили, що два запобіжники, запроваджені українською владою, — арешти та санкції — не спрацювали, бо врешті активи бізнесмена з паспортом РФ на мільярд гривень держава не отримала, а новим приватним власником. У кримінальній справі, в якій прокурори наголошували на можливій подальшій конфіскації активів, ухвалою судді Печерського суду Сергія Вовка знято арешт з майна, а Генпрокуратура відмовилася оскаржувати це рішення. На запит «Схем» пояснити такі дії в ОГП поки не відповіли.
На початку 2024 року, через місяць після зняття арешту, частина майна: земельні ділянки, комплекс будівель, спецтехніка, вагони – за заниженою ціною через мережу компаній перейшла у власність структур Сергія Шапрана.
За даними слідства, Шапран є колишнім депутатом Броварської міськради, він очолював осередок партії “За майбутнє”, яку пов’язують з Ігорем Коломойським. Він володіє понад двома десятками компаній з різними видами діяльності: від торгівлі деревиною, видобутку піску та щебеню, виробництва вибухівки до кредитування та купівлі-продажу нерухомості.
“Схеми” з’ясували, що для виведення активів Шапран і один із керівників деяких компаній Наумця Володимир Соцков створили три нові фірми “Юні Сервіс”, “Юні Люкс” і “Юні Каменний Завод”. Ці компанії, у свою чергу, придбали активи «Юніграну» у фірм-посередників «Мартен Локс» і «Енкрос».
У розслідуванні журналісти досліджували зв’язки пивоварного бізнесмена Сергія Шапрана з нинішнім головою Одеської обласної військової адміністрації Олегом Кіпером, який до весни 2023 року був генпрокурором Києва.
Цей зв’язок простежується через бізнес-партнера Шапрана – екс-депутата Одеської облради Володимира Осипова, який також фігурує в сюжеті з статками Наумця, і який, згідно з додатком Getcontact, підписується як «кум Кіпера» в деяких телефонах. Його ім’я також прямо згадується в декларації високопосадовця за 2019 рік – Кіпер задекларував, що його дружина позичила матері Осипова 25 мільйонів гривень.
Журналісти звернули увагу на те, що першою адресою реєстрації всіх трьох нових фірм Шапрана і Соцкова була будівля в центрі Києва, яка фігурувала в ЗМІ як «об’єкт рейдерського захоплення Сергія Шапрана за сприяння Олег Кіпер». Ця ж будівля та комплекс із виробництва плитки на Житомирщині, який передали Шапрану, стали заставою за кредитами компанії «Нотель», пов’язаної з Володимиром Осиповим.
У коментарі журналістам Олег Кіпер сказав, що «нічого не знає про діяльність цієї компанії («Юнігран» – ред.)“, а також те, що він не знайомий ні з Сергієм Шапраном, ні з Ігорем Наумцем. Водночас він знає Володимира Осипова, але “ніколи не втручався в його господарську/господарську діяльність”.
Наумець спростував звинувачення правоохоронців і залишив без коментарів питання про російський паспорт. Усі операції з його активами він назвав «рейдерськими», заявивши, що «в основному весь бізнес пішов у руки Шапрана». Він повідомив, що підписав з ним меморандум у вересні минулого року в Туреччині. Згідно з цим документом, Шапран мав отримати половину бізнесу Наумця за вирішення проблем, пов’язаних із санкціями та кримінальними справами. Наумець зазначив, що Шапран обіцяв використати свої зв’язки та вплив для вирішення цих питань, у тому числі з правоохоронними органами, але з часом почав скаржитися на високі витрати, пов’язані з цими “рішеннями”.
У розпорядження «Схем» також потрапило відео, зняте цієї осені біля одного з київських закладів: на ньому чоловік, схожий на Шапрана, веде дружню розмову з чоловіком, схожим на заступника керівника прокуратури Подільського району Дмитра Кутового. Саме до цього відомства було направлено це кримінальне провадження: зараз ця прокуратура здійснює процесуальне керівництво у справі “Юніграну”, а розслідуванням справи вже займається відділ міліції річкового порту “Київ”, йдеться у слідстві.
У коментарі «Схемам» Шапран сказав, що «не знає, хто це», але «якщо це він, то, можливо, сидів за спільним столом», але запевнив, що «особистого спілкування з ним не має». його”. Дмитро Кутовий сказав, що не знайомий із Шапраном.
Броварський бізнесмен заявив, що бачив Наумця задовго до початку повномасштабної війни, не підписував з ним жодних «меморандумів» і не пропонував «допомоги у вирішенні проблем». Він також заперечив будь-які незаконні дії з активами, заявивши, що всі транзакції, в яких він брав участь, “законні”. Його адвокат також підкреслив, що майно продали українські фірми, які не перебувають під санкціями.
“Проти українських компаній Наумця насправді санкції не були введені, лише проти їхніх материнських офшорів і самого Наумця та його радника як власників. Але держава в особі Міністерства юстиції вже зайняла позицію, що персональні санкції блокують, тобто забороняють відчужувати все майно особи – як оформлене безпосередньо на неї, так і зареєстроване на компанії, на діяльність яких вона має визначальний вплив», – зазначають журналісти.
«Схеми» поцікавилися в СБУ як ініціатора санкцій, чому не ввели обмеження проти українських компаній Ігоря Наумця. Відповіді на це питання поки немає, але при цьому в службі повідомили, що вже “інформували Мін’юст про спроби вивести з-під санкцій активи низки підконтрольних Наумцу компаній”. У Мін’юсті повідомили, що провели перевірку дій реєстратора, який оформлював частину угод купівлі-продажу майна Юніграну. Комісія відомства визнала це порушенням через дію санкцій – і її позбавили доступу до реєстру нерухомості, хоча згодом реєстратор через суд скасував цей наказ, після чого Мін’юст подав апеляцію. Після запиту журналістів Мін’юст звернувся до правоохоронців з проханням перевірити, як стали можливими подібні операції з майном і як пов’язані між собою їх учасники. Редакція також чекає відповіді міністерства на запитання, чому з моменту введення санкцій не було подано жодного позову про конфіскацію активів на користь держави.
Українські чиновники на чолі з президентом Володимиром Зеленським неодноразово заявляли про намір конфіскувати активи російських бізнесменів та їх поплічників на користь держави для поповнення бюджету під час повномасштабної війни. У Центрі протидії корупції повідомляли, що після 24 лютого Україна конфіскувала російські активи на суму щонайменше 15 мільярдів гривень. Серед них – майно Олега Дерипаски, Аркадія Ротенберга, Євгена Гінера, Володимира Євтушенкова, В’ячеслава Богуслаєва, Євгена Балицького, Володимира Сальдо, Віктора Януковича та десятків інших підсанкційних.
