Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що за результатами моніторингу, проведеного у другому півріччі 2025 року, 93% із понад тисячі перевірених укриттів мають недоліки, лише у 80 без зауважень. Про це йдеться у звіті Лубінця «Стан та функціональність укриттів в Україні», передає УНН.
Подробиці
Як зазначається у звіті, моніторинг показує, що проблема з притулками не є унікальною і вросла в саму систему.
У звіті показано 1066 історій перевірок, проведених протягом другої половини 2025 року. Для кожної з них – конкретні адреси, укриття та ризики. У 93% випадків були виявлені недоліки, які потребували усунення
Лубінець зазначає, що за даними ДСНС, станом на початок 2026 року в Україні нараховується 66 574 об’єкти фонду захисних споруд цивільного захисту загальною місткістю близько 16,5 млн осіб, що майже втричі більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення.
Найбільше – найпростіших укриттів (43 015), значно менше – протирадіаційних укриттів (16 128) і сховищ (6 731). Будинки подвійного призначення (163 об’єкти) зосереджені переважно в містах з метро, первинні (мобільні) укриття (537) – у прифронтових районах.
Однак, за його словами, існує значний розрив між статистичною наявністю притулків та їх фактичною придатністю для захисту людей.
За результатами моніторингу з 1066 перевірених об’єктів 991, тобто 93%, отримали рекомендації щодо усунення недоліків. Серед виявлених порушень чимало таких, які можна усунути відносно швидко та без значних витрат. Однак загальна картина підтверджує системність проблеми: стан притулків визначається не стільки недбалістю окремих балансоутримувачів, скільки структурними вадами системи – відсутністю фінансового регулювання, нечіткістю нормативних вимог, обмеженістю механізмів контролю, хронічним недофінансуванням утримання найпростіших притулків.
Проте у звіті зазначено, що найкращий стан укриттів зафіксований у приміщеннях подвійного призначення, зокрема на станціях метро, де є відповідальний балансоутримувач та постійний персонал, який забезпечує регулярний контроль та обслуговування функціонування укриттів.
Водночас найгірші умови спостерігаються у найпростіших укриттях, як-от підвали житлових будинків, якими управляє ОСББ чи приватна керуюча компанія.
Ці об’єкти практично не забезпечені ресурсами, не отримують фінансової підтримки та часто залишаються без належного контролю
Він зазначає, що найбільша середня кількість рекомендацій на об’єкт зафіксована в Закарпатській області – 9,2. Серед регіонів, які найчастіше піддаються авіаційним атакам, найбільшу середню кількість рекомендацій отримали укриття в Херсонській (5,4), Запорізькій (4,6), Київській (4,1) та Одеській (4,1) областях.
Найменшу кількість рекомендацій отримали Волинська (2,3), Сумська (1,59) та Миколаївська (1,51) області.
Крім того, він вказує, що на момент перевірки 80 із 1066 споруд фактично не функціонували. З них 7 захисних споруд цивільного захисту, решта – найпростіші укриття. Серед об’єктів, причини нефункціонування яких зазначалися в індивідуальних звітах, найчастіше фіксувалися: невідповідність фактичної наявності інформації про укриття, вказаній за адресою, аварійний стан будівлі або поточні ремонтні роботи. Найбільше таких притулків виявлено у Львівській області, м. Києві, Житомирській, Київській та Харківській областях.
У Києві під час авіанальотів хочуть заборонити намети та матраци в метро02.06.26, 18:57 • 19661 перегл
Нагадаємо
Кількість жертв масової атаки РФ на Київ зросла до 7 – поранений помер у лікарні.
Київське метро було переповнене людьми в ніч на 2 травня, коли Росія атакувала Україну кількома типами ракет і великою кількістю ударних безпілотників.
Київська міська військова адміністрація (КМВА) може заборонити людям, які йдуть у підпілля під час російських ракетних і безпілотних обстрілів столиці, приносити та встановлювати намети.
