У разі масштабного блекауту медичний заклади не можуть зупинити свою діяльність. Пологи, операційні втручання, робота ШВЛ, інтенсивна терапія та реанімація мають тривати безперервно. Саме тому після чергових руйнувань енергомережі лікарні потребують одночасного доступу до електрики, води, опалення та захисту від нових ударів. Про те, як київська влада готує ключові лікарні до опалювального сезону, який називають найскладнішим в історії, детально розповідає видання УНН.
До переліку критично важливої мережі входить 21 медичний об’єкт, серед яких дитячі та дорослі клінічні лікарні, онко- та психіатричний диспансери, протитуберкульозний заклад, міський центр репродуктивної медицини, а також Перинатальний центр.
Згідно з Комплексним планом стійкості столиці, підвищення самостійності медзакладів є одним із першочергових завдань. Керівництво міста підкреслює, що автономність охоплює не лише резервне живлення, а й альтернативні ресурси тепла та води для стабільної допомоги пацієнтам.
“Стійкість медичної системи сьогодні означає здатність лікарень працювати безперервно за будь-яких умов. Ми послідовно створюємо для цього необхідні резерви – від автономного електроживлення до альтернативних джерел води й тепла. Це інвестиція в безпеку пацієнтів, стабільну роботу медиків і готовність столиці реагувати на будь-які виклики”, – наголошувала директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан.
Ще 11 вересня профільний департамент КМДА звітував, що понад 65% пріоритетних установ уже є повністю незалежними від зовнішніх мереж. Повну готовність усіх об’єктів планують забезпечити до завершення жовтня.
Джерела електропостачання
Головну ставка роблять на зарядні комплекси та дизельні генератори, на закупівлю яких спрямували майже 49,6 млн грн.
Окрім цього, медичні установи отримали власним коштом або як гуманітарну підтримку 132 генератори на дизелі.
Деякі лікарні впроваджують інноваційні рішення. Зокрема, Київська міська клінічна лікарня №12 змонтувала сонячну електростанцію на 100 кВт, а також обладнала два інвертори потужністю по 50 кВт і 10 батарейних накопичувачів загальною ємністю 51,2 кВт·год.
Особливу увагу приділяють клінікам, що приймають травмованих та поранених пацієнтів. За інформацією Департаменту охорони здоров’я, вони оснащені запасними генераторами на випадок виходу з ладу основних. Це рішення, ймовірно, ухвалили після січневого інциденту 2026 року в Київській міській лікарні швидкої допомоги. Тоді через удар по енергооб’єкту зникло світло, а основний генератор на 400 кВт не завівся. Медикам довелося рятувати поранених у темряві за допомогою ліхтариків, поки не підвезли менші мобільні установки та не залучили допомогу ДСНС. Ця ситуація показала наявність ризиків, коли від кожної секунди залежить людське життя.
Резервне водопостачання
На початку січня 2026 року власні артезіанські свердловини мали 13 ключових медустанов. Серед них — міський Перинатальний центр, який також використовує власну пелетну котельню, введену в експлуатацію ще до початку повномасштабної війни.
Для забезпечення інших закладів стабільним водопостачанням у травні поточного року виділили 87 млн грн.
Проте аналіз тендерних процедур викликає певні побоювання щодо вчасного завершення робіт у всіх лікарнях до кінця жовтня. Наприклад, “Київська міська клінічна лікарня №6” оголосила конкурс на буріння свердловини лише 17 вересня із дедлайном виконання до 31 грудня. Хоча більшість інших лікарень почали подібні закупівлі набагато раніше.
Забезпечення теплом
На старті 2026 року міська влада інформувала про наявність автономних котелень у 8 лікарнях, ще 13 закладів могли швидко підключатися до пересувних джерел обігріву.
Улітку КМДА звітувала про масштабнішу модернізацію: у 23 комунальних лікарнях за 37 адресами адаптували системи опалення для підключення пересувних дизельних котелень. Також за допомогою ВООЗ у рамках ініціативи Heal Ukraine встановлювали модульні твердопаливні котельні для восьми установ за дев’ятьма адресами.
Після масованої атаки 25 листопада 2025 року частина медичних об’єктів залишилася без тепла. Тоді місто задіяло 9 мобільних котелень для шести лікарень приблизно на добу до відновлення централізованого постачання. Аналогічні заходи вживалися у жовтні для п’яти лікарень та наприкінці грудня 2025 року для обігріву шести закладів.
На початку 2026 року загальний парк мобільних котелень столиці становив 69 одиниць, які можна оперативно спрямовувати до соціальної сфери та критичної інфраструктури при пошкодженні мереж. Саму ж програму адаптації опалювальних систем під пересувні котельні Київ розпочав ще у 2022–2023 роках.
Зима покаже
Столична медицина заходить у новий опалювальний сезон із міцнішим фундаментом: розширюється парк генераторів, буряться свердловини та вдосконалюється система опалення. Ефективність цього комплексу частково перевірила минула зима, коли через обстріли лікарні залишалися без тепла та світла.
Проте процес підготовки триває. У вересні деякі заклади все ще здійснюють необхідні закупівельні та будівельні процедури. Головна мета міської влади залишається незмінною — досягти повної автономії всіх пріоритетних медзакладів до завершення жовтня.
Тому справжню оцінку готовності дадуть не звіти про кількість закупленої техніки чи обладнаних свердловин, а реальні умови. Вирішальним випробуванням стане здатність кожної лікарні після нового удару підтримувати операції, роботу реанімації, приймати пологи та забезпечувати пацієнтів ресурсами попри тривалі відключення зовнішніх мереж.
